Головна Природнє вигодовування Годування дитини першого року життя.

ЗАПРОШУЄМО НА РОБОТУ!

  • Лікар невролог дитячий
  • Лікар офтальмолог дитячий
  • Лаборант

(044) 353-40-54

Вул. Салютна,23-А корпус 3

Годування дитини першого року життя. Друк E-mail

Годування дитини першого року життя.

З точки зору потреби дитини в енергії та поживних речовинах, фізіологічних темпах дозрівання мотор­ної функції та ферментативних можливостей шлунково-кишкового тракту, особливостей обміну речовин, імунологічної безпеки материнське молоко — це єдина їжа, яка необхідна дитині протягом перших 5—6 місяців, а введення в її раціон пригодовуванні не є доцільним і навіть може нанести шкоду.


Дитина перших місяців життя характеризується швидкими темпами росту і тому має підвищену потребу в енергетичному та пластичному матеріалі. З іншого боку, система травлення та нирково-видільна система у неї розвинуті неповністю, в результаті чого максимально припустиме загальне та специфічне навантаження нутрієнтами та водою у новонароджених та немовлят перших місяців життя досить обмежена. Спроможність нирок концентрувати сечу в цьому віковому періоді обмежена, тому їжа повинна бути з підвищеним вмістом води.


Вікові особливості функціонування системи травлення у дітей першого року життя вже давно вивчені, але тільки в останні роки прийшло розуміння педіатрами ролі цих особливостей у визначенні оптимальних термінів введення в раціон харчування окремих видів пригодовування.

Засвоєння жирів. На відміну від дорослого організму, аліментарні жири - це основне джерело енергії для дітей перших місяців життя. Між тим, у доношених і особливо недоношених дітей функції підшлункової залози та печінки розвинуті не повністю, а концентрація панкреатичної ліпази та солей жовчі досить низькі. Тому грудне молоко, яке містить в своєму складі ферменти та ензими для розщеплення та утилізації жирів, є найбільш придатним для годування немовлят перших місяців життя. Якщо до раціону в цьому віковому періоді входять жири іншого походження, то вони засвоюються з перенапруженням власних ферментних можливостей і в далеко неповному обсязі. Крім того, занадто раннє введення в раціон додаткових вуглеводів в складі фруктових соків та пюре збільшує їх квоту в енергетичному обміні і може сприяти порушенню обміну речовин малюка.

Засвоєння білків. В неонатальному періоді виділення шлунком соляної кислоти і активність пепсину та протеолітичних ферментів тонкої кишки дещо знижені щодо більш дорослого організму і поступово зростають протягом 4—5 місяців, спроможність розщіплювати та засвоювати казеїн в першому півріччі життя досить низька.
Тому потрібно уникати надмірного навантаження раціону дитини (особливо в перші місяці життя) білками, в першу чергу - казеїном, оскільки це викликає перевантаження системи травлення і може призвести до кислотного дисбалансу та метаболічного ацидозу.
Деяке зниження активності протеолітичних ферментів протягом перших місяців життя має своє фізіологічне значення. Завдяки цьому, а також підвищеній проникливості слизової оболонки кишечника до 3—4 місяців, частина білків грудного молока (в тому числі секреторні імуноглобуліни) потрапляє в сис­тему кровообігу в незмінному вигляді. Цим пояснюється біологічна і в першу чергу, імунологічна роль грудного молока. Якщо протягом перших 3—4 місяців життя до шлунково-кишкового тракту дитини по­трапляють чужорідні білки, вони також частково проникають в систему кровообігу в незмінному вигляді, що стає причиною виникнення алергічних реакцій на передчасне введення пригодовуванні.

Засвоєння вуглеводів. Активність дисахаридаз з періоду новонародженості досить велика і відповідає рівню у дорослої людини. Тому перетравлення та засвоєння лактози у немовлят перших місяців життя, як правило, не має труднощів. В той же час активність амілази після народження становить, навіть у доношених дітей, не більше 10% від рівня у дорослої людини і тільки починаючи з 3-місячного віку її активність поступово збільшується і до 6-місячного віку досягає рівня, який дозволяє без ускладнень вводити в раціон дитини продукти, які містять крохмаль.

Засвоєння вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів з грудного молока значно вища, ніж з інших про­дуктів завдяки тому, що вони є в жіночому молоці у формі, яка найбільш придатна для засвоєння дитячим організмом в перші місяці життя.
В результаті незначного засвоєння додаткове збагачення раціону дитини в перші 3—4 місяці фруктовими соками та пюре не впливають суттєво на забезпеченість дитини вітамінами (наприклад, забезпеченість вітаміном С зростає лише на 2—3%).
Біодоступність заліза з жіночого молока набагато перевищує біодоступність його з молочних сумішей та пригодовування. Це пояснюється наявністю в грудному молоці спеціального транспортного білку-лактоферину, який і забезпечує дитину залізом та іншими мінеральними речовинами (цинк, мідь та інші), що дозволяє задовольнити досить високу потребу в них протягом перших місяців життя і запобігає виникнен­ню анемії та розвитку інших дефіцитних станів.
Експериментально доведено, що абсорбція заліза з грудного молока знижується майже в 5 разів при вве­денні овочевого пригодовуванні, тобто ранній початок підгодовування дитини стравами овочевого при­корму може підвищувати ризик виникнення анемії.

Як було зазначено в попередніх розділах, грудне молоко містить основні нутрієнти (білки, жири, вуглеводи), мінеральні речовини, вітаміни, мікроелементи в найбільш доступній для засвоєння людським організмом формі при достатній кількості води, що забезпечує максимальне перетравлення та засвоєння при обмеженому навантаженні на травну систему та нирково-видільну систему.
Моторика шлунково-кишкового тракту протягом перших місяців життя також має свої особливості, а саме: високу вираженість смоктального рефлексу та рефлексу виштовхування. З моменту народження здорова дитина спроможна смоктати молоко з материнських грудей, переміщувати його вздовж ротової порожнини та ковтати його. Рефлекси смоктання і ковтання є життєвоважливими для новонародженого і забезпечуються особливостями анатомо-морфологічної структури ротової порожнини та дією безумовних рефлексів.


Якщо в ротову порожнину дитини перших місяців життя потрапляє більш тверда їжа, спрацьовує рефлекс виштовхування, який також є життєвоважливим безумовним рефлексом. Доцільність його полягає в запобіганні проникнення в організм дитини будь-чого, крім материнського молока. І тільки у чоти-рьох-шестимісячному віці рефлекс виштовхування згасає, розвивається моторика, необхідна для просування напівгустої та густої їжі, тобто дитина набуває спроможності приймати напівгусту їжу, переміщувати її вздовж ротової порожнини та ковтати. Пізніше, в семи-дев'ятимісячному віці у дитини з'являються ритмічні рухи кусання, прорізуються перші зуби, в результаті чого стає можливим жування.
Тобто протягом першого року життя відбувається формування функцій організму таким чином, що фізіологічним є вигодовування дитини в перші 4-6 місяців лише рідкою їжею, в 6—9 місяців — напівгустою, з 9 місяців — введення густої та твердої їжі, яка потребує жування.


На основі ретельних досліджень, проведених в останні роки, встановлено, що введення в раціон дитини харчових коригуючих додатків у вигляді соків та фруктових пюре, а також страв підгодовування у віці до 3—4 місяців життя може призвести до негативних наслідків: появі у дітей диспептичних та дисбіотичних розладів (більше 30 %), алергічних реакцій (35-40%), в більш зрілому віці — формуванню хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту та алергії, а також негативно впливає на активність смоктання дитиною материнських грудей, що викликає погіршення лактації у матері. В той же час, засвоєння мікро- та макронутрієнтів з підгодуванні в перші місяці життя досить низьке. Так, введення соків та фруктових пюре з 6—8-тижневого віку збільшує добову забезпеченість вітаміном С не більше, ніж на 2—3%. Тобто ризик порушення здоров'я дитини та зниження лактації у матері набагато перевищує користь від такого раннього введення в раціон соку або фруктового пюре.


Саме тому в усьому світі, в тому числі в Україні, в теперішній час терміни введення коригуючих додатків та підгодовуванні переглянуто на користь більш пізніших, ніж були прийняті раніше.

 
Читайте також: