Головна Природнє вигодовування Годування дитини першого року життя.

Пам’ятка для мешканців АР Крим

Для отримання амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям, дорослим та вагітним жінкам необхідно звернутися до Центру первинної медико-санітарної допомоги за місцем фактичного проживання, написати заяву для постановки на облік та медичного обслуговування. При собі бажано мати документи, що підтверджують особу, та медичні документи (у разі їхньої наявності).

Важливо! Відсутність документів не є підставою для відмови у наданні кваліфікованої медичної допомоги.

Детальніше...

Памятка для жителей АР Крым

Для получения амбулаторно - поликлинической помощи детям , взрослым и беременным женщинам необходимо обратиться в Центр первичной медико - санитарной помощи по месту фактического проживания , написать заявление для постановки на учет и медицинского обслуживания. При себе желательно иметь документы , подтверждающие личность , и медицинские документы (в случае их наличия )

Важно ! Отсутствие документов не является основанием для отказа в предоставлении квалифицированной медицинской помощи.

Детальнее...

Годування дитини першого року життя. Друк E-mail

Годування дитини першого року життя.

З точки зору потреби дитини в енергії та поживних речовинах, фізіологічних темпах дозрівання мотор­ної функції та ферментативних можливостей шлунково-кишкового тракту, особливостей обміну речовин, імунологічної безпеки материнське молоко — це єдина їжа, яка необхідна дитині протягом перших 5—6 місяців, а введення в її раціон пригодовуванні не є доцільним і навіть може нанести шкоду.


Дитина перших місяців життя характеризується швидкими темпами росту і тому має підвищену потребу в енергетичному та пластичному матеріалі. З іншого боку, система травлення та нирково-видільна система у неї розвинуті неповністю, в результаті чого максимально припустиме загальне та специфічне навантаження нутрієнтами та водою у новонароджених та немовлят перших місяців життя досить обмежена. Спроможність нирок концентрувати сечу в цьому віковому періоді обмежена, тому їжа повинна бути з підвищеним вмістом води.


Вікові особливості функціонування системи травлення у дітей першого року життя вже давно вивчені, але тільки в останні роки прийшло розуміння педіатрами ролі цих особливостей у визначенні оптимальних термінів введення в раціон харчування окремих видів пригодовування.

Засвоєння жирів. На відміну від дорослого організму, аліментарні жири - це основне джерело енергії для дітей перших місяців життя. Між тим, у доношених і особливо недоношених дітей функції підшлункової залози та печінки розвинуті не повністю, а концентрація панкреатичної ліпази та солей жовчі досить низькі. Тому грудне молоко, яке містить в своєму складі ферменти та ензими для розщеплення та утилізації жирів, є найбільш придатним для годування немовлят перших місяців життя. Якщо до раціону в цьому віковому періоді входять жири іншого походження, то вони засвоюються з перенапруженням власних ферментних можливостей і в далеко неповному обсязі. Крім того, занадто раннє введення в раціон додаткових вуглеводів в складі фруктових соків та пюре збільшує їх квоту в енергетичному обміні і може сприяти порушенню обміну речовин малюка.

Засвоєння білків. В неонатальному періоді виділення шлунком соляної кислоти і активність пепсину та протеолітичних ферментів тонкої кишки дещо знижені щодо більш дорослого організму і поступово зростають протягом 4—5 місяців, спроможність розщіплювати та засвоювати казеїн в першому півріччі життя досить низька.
Тому потрібно уникати надмірного навантаження раціону дитини (особливо в перші місяці життя) білками, в першу чергу - казеїном, оскільки це викликає перевантаження системи травлення і може призвести до кислотного дисбалансу та метаболічного ацидозу.
Деяке зниження активності протеолітичних ферментів протягом перших місяців життя має своє фізіологічне значення. Завдяки цьому, а також підвищеній проникливості слизової оболонки кишечника до 3—4 місяців, частина білків грудного молока (в тому числі секреторні імуноглобуліни) потрапляє в сис­тему кровообігу в незмінному вигляді. Цим пояснюється біологічна і в першу чергу, імунологічна роль грудного молока. Якщо протягом перших 3—4 місяців життя до шлунково-кишкового тракту дитини по­трапляють чужорідні білки, вони також частково проникають в систему кровообігу в незмінному вигляді, що стає причиною виникнення алергічних реакцій на передчасне введення пригодовуванні.

Засвоєння вуглеводів. Активність дисахаридаз з періоду новонародженості досить велика і відповідає рівню у дорослої людини. Тому перетравлення та засвоєння лактози у немовлят перших місяців життя, як правило, не має труднощів. В той же час активність амілази після народження становить, навіть у доношених дітей, не більше 10% від рівня у дорослої людини і тільки починаючи з 3-місячного віку її активність поступово збільшується і до 6-місячного віку досягає рівня, який дозволяє без ускладнень вводити в раціон дитини продукти, які містять крохмаль.

Засвоєння вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів з грудного молока значно вища, ніж з інших про­дуктів завдяки тому, що вони є в жіночому молоці у формі, яка найбільш придатна для засвоєння дитячим організмом в перші місяці життя.
В результаті незначного засвоєння додаткове збагачення раціону дитини в перші 3—4 місяці фруктовими соками та пюре не впливають суттєво на забезпеченість дитини вітамінами (наприклад, забезпеченість вітаміном С зростає лише на 2—3%).
Біодоступність заліза з жіночого молока набагато перевищує біодоступність його з молочних сумішей та пригодовування. Це пояснюється наявністю в грудному молоці спеціального транспортного білку-лактоферину, який і забезпечує дитину залізом та іншими мінеральними речовинами (цинк, мідь та інші), що дозволяє задовольнити досить високу потребу в них протягом перших місяців життя і запобігає виникнен­ню анемії та розвитку інших дефіцитних станів.
Експериментально доведено, що абсорбція заліза з грудного молока знижується майже в 5 разів при вве­денні овочевого пригодовуванні, тобто ранній початок підгодовування дитини стравами овочевого при­корму може підвищувати ризик виникнення анемії.

Як було зазначено в попередніх розділах, грудне молоко містить основні нутрієнти (білки, жири, вуглеводи), мінеральні речовини, вітаміни, мікроелементи в найбільш доступній для засвоєння людським організмом формі при достатній кількості води, що забезпечує максимальне перетравлення та засвоєння при обмеженому навантаженні на травну систему та нирково-видільну систему.
Моторика шлунково-кишкового тракту протягом перших місяців життя також має свої особливості, а саме: високу вираженість смоктального рефлексу та рефлексу виштовхування. З моменту народження здорова дитина спроможна смоктати молоко з материнських грудей, переміщувати його вздовж ротової порожнини та ковтати його. Рефлекси смоктання і ковтання є життєвоважливими для новонародженого і забезпечуються особливостями анатомо-морфологічної структури ротової порожнини та дією безумовних рефлексів.


Якщо в ротову порожнину дитини перших місяців життя потрапляє більш тверда їжа, спрацьовує рефлекс виштовхування, який також є життєвоважливим безумовним рефлексом. Доцільність його полягає в запобіганні проникнення в організм дитини будь-чого, крім материнського молока. І тільки у чоти-рьох-шестимісячному віці рефлекс виштовхування згасає, розвивається моторика, необхідна для просування напівгустої та густої їжі, тобто дитина набуває спроможності приймати напівгусту їжу, переміщувати її вздовж ротової порожнини та ковтати. Пізніше, в семи-дев'ятимісячному віці у дитини з'являються ритмічні рухи кусання, прорізуються перші зуби, в результаті чого стає можливим жування.
Тобто протягом першого року життя відбувається формування функцій організму таким чином, що фізіологічним є вигодовування дитини в перші 4-6 місяців лише рідкою їжею, в 6—9 місяців — напівгустою, з 9 місяців — введення густої та твердої їжі, яка потребує жування.


На основі ретельних досліджень, проведених в останні роки, встановлено, що введення в раціон дитини харчових коригуючих додатків у вигляді соків та фруктових пюре, а також страв підгодовування у віці до 3—4 місяців життя може призвести до негативних наслідків: появі у дітей диспептичних та дисбіотичних розладів (більше 30 %), алергічних реакцій (35-40%), в більш зрілому віці — формуванню хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту та алергії, а також негативно впливає на активність смоктання дитиною материнських грудей, що викликає погіршення лактації у матері. В той же час, засвоєння мікро- та макронутрієнтів з підгодуванні в перші місяці життя досить низьке. Так, введення соків та фруктових пюре з 6—8-тижневого віку збільшує добову забезпеченість вітаміном С не більше, ніж на 2—3%. Тобто ризик порушення здоров'я дитини та зниження лактації у матері набагато перевищує користь від такого раннього введення в раціон соку або фруктового пюре.


Саме тому в усьому світі, в тому числі в Україні, в теперішній час терміни введення коригуючих додатків та підгодовуванні переглянуто на користь більш пізніших, ніж були прийняті раніше.

 
Читайте також: