Пригодовування при грудному годуванні.

Перш за все потрібно уточнити визначення «підгодовування». За міжнародною термінологією, прикорм — це будь-яка їжа, крім грудного молока та молочних сумішей, яку отримує дитина першого року життя. Для наближення вітчизняної термінології до міжнародних стандартів доцільним є розширення терміну «підгодовуванні» на такі продукти, як соки, фруктові пюре, сир, жовток тощо, що традиційно визначаються в Україні, як коригуючі додатки, також доцільним є розділення продуктів (соки, фруктові пюре, яєчний жовток, олія, хліб та інші) і страв прикорму (каша, овочеве пюре тощо).


Терміни введення підгодовуванні визначається строго індивідуально залежно від особливостей розвитку дитини, стану її здоров'я, спроможності сприймати та засвоювати чужеродну їжу, темпів згасання рефлексу виштовхування, в результаті чого дитина може приймати та ковтати підгодовуванні напівгустої консистенції.
За умов нормального розвитку дитини, відсутності у неї захворювань та ознак аліментарної недостатності, нормальної лактації та раціонального харчування матері рекомендується введення коригуючих додатків та підгодовуванні у віці дитини від 6 місяців.

У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів (прикорму) . Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.
Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя..
Перед введенням прикорму потрібно впевнитись у готовності дитини до цього.


Ознаки готовності дитини до введення прикорму:

  • тримає голову;
  • сидить практично без підтримки ( в стільчику для годування);
  • відкриває рот, коли підносять ложку з їдою;
  • відвертається від ложки з їдою, коли не голодна;
  • закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує.


У випадку виявлення ознак вітамінної або мікроелементної недостатності (клінічні прояви моно- або полігіповітамінозу, анеміїї, рахіту тощо), які пов'язані не з порушенням їх засвоєння в шлунково-кишковому тракті дитини або з іншими причинами з боку дитини, а саме з недостатнім аліментарним надходженням, потрібно, в першу чергу, звернути увагу на стан здоров'я та раціон харчування матері, при необхідності надати їй належну допомогу, і лише в крайньому випадку — рекомендувати більш раннє (але не раніше 3 місяців) введення в раціон харчування дитини соків та фруктових пюре.
Якщо у віці 3—4 місяців спостерігається недостатній приріст маси тіла та інші ознаки недостатьої кількості молока, потрібно допомогти матері збільшити його кількість, за потреби — догодовувати немовля адаптова­ними молочними сумішами, а не починати пригодовувати овочевим пюре, кашею або сиром.

З іншого боку, при гострих захворюваннях, диспептичних розладах, харчовій алергії введення підгодовуванні дещо відстрочується. Не починають його також давати в надто спекотні дні або при запланованих змінах у житті дитини (наприклад, переїзд сім'ї).


Введення прикорму — це дуже відповідальний етап переходу дитини на нову форму харчування. Реакція на його введення не завжди буває однозначно позитивною. Тому, насамперед, треба зробити правильний вибір продукту стосовно його смакових и поживних властивостей, безпеки та чистоти (виключити можливість бак­теріального чи іншого забруднення при підготовці) і технічно правильно вводити їх до раціону дитини.

Приблизна схема введення продуктів та страв підгодовування дітям на природному вигодовуванні представлена в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1
Орієнтовна схема підгодовування дітей першого року життя, які перебувають на грудному вигодовуванні


Продукти і страви підгодовування

Термін

Об'єм залежно від віку дитини

введення (місяці)

0-4 міс.

5 міс.

6 міс.

7 міс.

8 міс.

9 міс.

10-12 міс.

Сік (фруктовий, ягідний, овочевий), мл

4,0 -5,0

-

5-20

30-50

50-70

50-70

80

100

Фруктове пюре, мл

5,0-5,5

-

5-30

40-50

50-70

50-70

80

90-100

Овочеве пюре, г

5,5-6,0

-

5-30

50-150

150

170

180

200

Молочно-круп'яна або молочно-злакова каша, г

6,0-7,0 7,0-8,0

-

-

5-50

50-100

150

180

200

Кисло-молочні продукти, мл

8,0-9,0

-

-

-

-

5-50

50-150

150-200

Сир, г

6,5-7,5

-

-

5-25

10-30

30

30

50

Яєчний жовток, шт.

7,0-7,5

-

-

-

1/8 - 1/5

1/4

1/4

1/2

М'ясне пюре, г

6,5-7,0

-

-

5-30

30

50

50

50-60

Рибне пюре, г

9,0-10,0

-

-

-

-

-

30-50

50-60

Олія, г

5,5-6,0

-

1-3

3

3

5

5

5

Вершкове масло, г

6,0 -7,0

-

-

1-4

1-4

4

5

5-6

Сухарі, печиво, г

7,5-8,0

-

-

-

3

5

5

10-15

Хліб пшеничний, г

8,0-9,0

-

-

-

-

5

5

10

Фруктові, ягідні та овочеві соки починають давати дитині у віці 5—6 місяців. Як правило, починають з яблучного соку, виготовленого з некислих жовто-зелених сортів яблук. Сік вводять дуже обережно, не поспішаючи зі збільшенням його об'єму. Поступово асортимент соків розширюють, дотримуючись принципу «проби на переносимість» кожного нового виду соку та витримуючи час для адаптацій дитини. Дітям, які мають кишкові коліки та інші прояви дисфункціїї системи травлення, бажано спочатку давати сік, на 1/2, або 1/3 розбавлений свіжокип'яченою, остудженою водою.
Фруктове пюре — це перший крок до пригодовування дитини більш густою, ніж молоко, їжею. Зазвичай у віці 5,0 — 5,5 місяців відмічається поступове згасання рефлексу «виштовхування», що дає можливість починати підгодовування продуктами напівгустої консистенції з ложечки. Першим фруктовим пюре є яблучне, потім асортимент розширюють, застосовуючи комбіновані фруктові та фруктово-ягідні пюре з різних видів фруктів та ягід.


Перше підгодовування, яке поступово повністю замінює одне грудне годування, як правило, вводять у віці 5,0-6,0 місяців. В якості першого прикорму рекомендується овочеве пюре (ретельно перетерте, з додаванням 3 г олії на одну повну порцію). Завдяки овочевому пюре раціон малюка поповнюється мінеральними солями, мікроелементами, вітамінами, полісахаридами (крохмаль, пектини), харчовою волокниною.
Вводять його, починаючи з 5 г, і за 1 тиждень доводять до необхідного на одне годування об'єму (150 г), поступово витісняючи одне годування грудьми.


Друге підгодовування, який замінює ще одне грудне годування, вводять до раціону дитини через 1—1,5 місяці після першого прикорму. Другим прикормом є молочно-круп'яна або, за показаннями, безмолочна каша.
З кашею дитина отримує повноцінні вуглеводи, клітковину, рослинний білок, значно збільшується її забезпечення мінеральними речовинами, мікроелементами та вітамінами, особливо групи В.
Перевага надається кашам з рисової або гречаної крупи, пізніше — кукурудзяна каша. Молочно-злакові каші (вівсяна, манна та інші), які містять клейковину (гліадин, глютен) і можуть провокувати виникнення у дитини целіакії, рекомендуються до застосування не раніше, ніж в 7—8 місяців, (давати їх по черзі з мо­лочно-круп'яними кашами). З особливою обережністю продукти, які містять глютен, потрібно вводити дітям з затяжними діареями, алергією до білку коров'ячого молока, проявами мальабсорбції.
Для дітей, які мають алергію на білки коров'ячого молока, готують безмолочні каші, збагачені фруктами.
Спочатку вводять кашу, виготовлену з одного виду крупи, потім корисно готувати дво- або багатозернові каші-асорті, а також застосовувати каші з фруктовими або овочевими добавками (пюре з моркви, гарбуза, яблук тощо).


В домашніх умовах кращим вважається приготування молочно-круп'яної або молочно-зернової каші із застосуванням адаптованих молочних сумішей, а не цільного коров'ячого молока, використання якого в раціоні харчування дітей першого року життя взагалі бажано уникати.
При достатній лактації, коли жінка може зцідити грудне молоко, можна застосовувати його для приготування каші.


Сухі готові каші промислового виробництва (особливо інстанті, тобто ті, які не потребують варіння), мають перевагу над кашами домашнього приготування. Вони збагачені вітамінами, солями заліза, олією і тому мають більшу біологічну цінність.


Кашу рекомендовано давати дитині один раз на добу.


Поступово всі види простого підгодовування ускладнюються за рахунок включення до раціону інших продуктів.


Коли дитина отримує повну порцію першого та другого прикорму, до овочевого пюре можна додати м'ясне пюре, а до каші — протертий жовток круто звареного курячого яйця.


З 6,5 - 7 місяців рекомендується вводити до раціону сир у вигляді молочно-сирної пасти або сир­но-фруктового пюре.


З 9,0 - 10,0 місяців можна включати до раціону страви з нежирних сортів риби (1 раз на тиждень), враховуючи індивідуальну переносимість.


На 10 - 11 місяців дитина починає жувати їжу, у неї з'являється кілька зубів, тому в цьому віці можна готувати фрикадельки з телятини, курки чи кроля, а в 11 - 12 місяців — парові котлети з нежирних сортів м'яса.


Згідно з сучасними міжнародними рекомендаціями, вводити в раціон дитини першого року життя м'яс­ний бульйон не доцільно.


Третім підгодовуванням, який замінює ще одне годування грудьми, в нашій країні традиційно вважаються кисломолочні продукти (кефір, ацидофільне молоко, біфівіт, симбівіт та інші), які рекомендується вво­дити дитині у віці 8—9 місяців.


Між тим, доцільність третього підгодовуванні та продукти, які застосовуються для нього, є у теперішній час предметом дискусії.
При достатній лактації у матері навряд чи є обгрунтованим заміна третього грудного годування на сьогодні, оскільки в такому разі залишається лише два грудних годування на добу, що веде до швидкого згасання лактації.

Крім того, вважається, що кисломолочні суміші - це продукти лікувальної дії, які мають показання та протипоказання для їх призначення. Вони неадаптовані, містять велику кількість білку, мають ви­соку осмолярність і, за думкою багатьох клініцистів, негативно впливають на «незрілі» нирки дитини першого року життя, можуть провокувати діапедезні кишкові кровотечі, за рахунок високої кислотності змінювати кислотно-лужну рівновагу в організмі дитини.

 

Каші

  1. Починати треба з каші, яка містить одну крупу, доцільно з підвищеним вмістом заліза (наприклад з рисової або гречаної каші). Потім вводити каші з інших круп (кукурудзяну, вівсяну).
  2. Змішані каші з декількома крупами треба вводити тільки після того, як дитина уже отримувала каші з кожною крупою окремо.
  3. Каші можна розводити грудним молоком.
  4. Для приготування каші можна використовувати молочну суміш або розведене коров’яче молоко.


Щоб отримати 200 мл розведеного молока, необхідно закип’ятити 70 мл води, додати 130 мл кип’яченого коров’ячого або козиного молока, добавити 1 чайну ложку без верху цукру

  1. Не треба давати дитині каші для дорослих.
  2. Каші можна змішувати з овочами або фруктами, але тільки після того, як дитина спробувала кожен з цих продуктів окремо.
  3. Годувати дитину тільки ложкою.

М’ясо та альтернативні продукти

  1. Важливо, щоб у віці 6 місяців дитина отримала прикорм з підвищеним вмістом заліза, яке міститься у м’ясі.
  2. Рекомендоване дитині віком 6-9 місяців м’ясо: телятина, курятина, індюшатина, крільчатина, нежирна свинина.
  3. Починати треба з дрібно перекрученого або розім’ятого м’яса, поступово переходячи до кусочків.
  4. М’ясо повинно бути не сухе, а зберігати природну вологість, щоб дитина могла його легко проковтнути.
  5. Не слід давати дитині копчені м’ясні продукти, ковбасу, сосиски, так як вони містять велику кількість жирів і солі.
  6. Треба давати дитині рибу (з 8-10 місяців) та яєчний жовток (з 7 місяців), які є також джерелом заліза.

Яєчний білок є алергенним продуктом і до виповнення дитині 1 року його давати не слід.

Овочі та фрукти

  1. Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатись смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Проте це необов’язково стосується усіх дітей.
  2. Починати треба з одного виду овочів або фруктів і лише після того як дитина отримала кожен з них окремо, можна їх змішувати.
  3. Починати треба з негострих на смак овочів (кабачки, гарбуз, картопля, капуста, патисони) і фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи).
  4. Овочеве/фруктове пюре, як низькобілкову страву прикорму, дають не більше, ніж 2 тижні, потім необхідно збагачувати ці страви шляхом додавання в них високобілкових продуктів (м’який сир, м’ясо).
  5. Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити і почистити. З часом можна буде давати дитині овочі та фрукти кусочками.

Соки та інші напої

  1. Дитині достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком. З 6 місяців деякі діти інколи можуть потребувати воду. Не можна давати дитині дистильовану, газовану та мінеральну воду.
  2. Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона уже отримує інші продукти прикорму. Сік можна давати у невеликій кількості (80-100 мл у віці до 1 року), пересвідчившись, що дитина випиває достатньо грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування). Соки не треба розводити водою та добавляти цукор.
  3. Починаючи з 6 місяців необхідно допомагати дитині вчитися пити з чашки.
  4. Не рекомендується вживання будь-яких видів чаю (чорного, зеленого, трав’яного) та кави до двох років. Ці напої перешкоджають всмоктуванню заліза. Після дворічного віку слід уникати вживання чаю під час їди.

Молочні продукти

  1. Рекомендовано давати дитині м’який сир (з 6 місяців).
  2. Не слід давати дитині цільне нерозведене коров’яче або козяче молоко до 9-ти місячного віку, а краще до 1 року. Розведене коров’яче молоко можна використовувати для приготування страв прикорму.
  3. Не рекомендується вигодовування дитини виключно козячим молоком, зокрема через ризик виникнення фолієводефіцитної анемії.

Продукти прикорму з підвищеним вмістом заліза:

  1. каші, промислового виробництва, збагачені залізом;
  2. м’ясо;
  3. риба;
  4. яєчний жовток;
  5. добре проварені бобові (квасоля, горох).

Тому питання про введення в раціон третього підгодовування в кожному випадку повинно вирішуватись індивідуально, при можливості — не поспішаючи з його призначенням і при відсутності показань для призначення кисломолочного продукту надавати перевагу адаптованим молочним сумішам, які рекомендовані для дітей другого півріччя життя і збагачені пробіотиками.

В кожному конкретному випадку термін введення, послідовність, вибір продуктів та страв вирішуються індивідуально.

 

Правила введення підгодовування:

  • Підгодовування дається перед годуванням грудьми.
  • Будь-які нові для дитини продукти і страви починають давати з невеликої кількості (соки — з крапель, пюре і каші — з однієї чайної ложки) і поступово, за 5-7 днів збільшують до повної порції.
  • Нове підгодовування можна починати вводити тільки тоді, коли немовля звикне до попереднього, з'їдаючи повну порцію і добре себе почуває (звичайно, через 2 тижні).
  • Щоразу після того, як малюк отримав порцію підгодовування, прикладати його до грудей. Це допоможе зберегти лактацію, а дитина почуватиме себе задоволеною, спокійнішою.
  • Підгодування давати тільки з ложечки, а не через соску, поклавши невелику кількість їжі на середи­ну язичка, тоді дитина легко її проковтне. Годування густою їжею через соску може призвести до травматизації ясен, формуванню неправильного прикусу, сприяє відмові дитини від грудей.
  • Під час годування дитина повинна перебувати у вертикальному положенні, в зручній позі на руках або на колінах у матері чи в спеціальному дитячому стільчику.
  • Їжа завжди повинна бути свіжоприготовленою, мати ніжну гомогенну консистенцію (спочатку — вершкоподібну, потім — сметаноподібну), остудженою до температури тіла (36—37 градусів Цельсія).
  • Не годувати дитину примусово. Мати повинна уважно слідкувати за її поведінкою під час годуван­ня. Якщо маля виштовхує їжу з рота, відвертається, потрібно його заспокоїти, погодувати грудьми, а наступного разу знову запропонувати підгодовування.
  • Під час годування руки дитини повинні бути вільними. Потрібно дати їй ложечку в праву руку, щоб маля звикало до «своєї» ложки.

Частота введення прикорму

Дитина віком до 8 місяців повинна отримувати прикорм 3 рази на день, у віці 9-11 місяців 4 рази на день. У віці 1 рік дитина повинна отримувати різноманітний прикорм з кожної групи продуктів, вміти пити з чашки.