Раннє прикладання новонародженого до грудей, шкіряний контакт.

Як підкреслювалося вище, принципово важливою умовою успіху лактації в цілому є раннє прикладання новонародженого до грудей матері після пологів. Не виконуючи значної харчової функції, РП забезпечує продовження біологічного зв'язку матері і дитини, адаптацію новонародженого на основі шкіряного контакту і перших крапель молозива до умов нестерильного позаутробного середовища. Цей процес відбувається за рахунок поступання з молозивом великої кількості захисних факторів та колонізації шкіряних покровів, слизових оболонок шлунково-кишкового тракту мікроорганізмами матері, які формують необхідний біоценоз у дитини.

І навпаки, пізнє прикладання сприяє первинній масивній колонізації не біфідогенною флорою, а умовно патогенною і внутрішньолікарняною флорою [16,23].

РП сприяє встановленню психологічного зв'язку — прихильності матері і дитини. Перше прикладання новонародженого до грудей матері здійснюється одночасно з процедурою шкіряного контакту у два етапи. На першому етапі дитина викладається голою на живіт матері ще до закінчення пульсації пуповини. Після первинної обробки пуповини, а також обтирання дитина знову повертається на живіт матері - його верхню частину. Для шкіряного контакту, який повинен тривати не менш ніж ЗО хвилин, новонародженого краще не мити водою і відкласти до його кінця процедуру обробки очей дитини. Новонародженого, який лежить на животі, треба підтримувати рукою матері і зверху прикрити або стерильною пелюшкою, або (якщо холодно) простирадлом і ковдрою разом з матір'ю. Протягом 20—60 хв. більшість новонароджених спроможні знайти і захопити сосок і ареолу материнської груді без допомоги. Можна допомогти дитині, стимулюючи пошукові рухи губ і голови м'яким поглажуванням шкіри біля ротика.

Протипоказання до раннього прикладання дитини.

З боку матері:

♦ тяжкі інфекційні і соматичні захворювання в стадії загострення або декомпенсації;

♦ оперативне розродження;

♦ кровотеча при родах;

♦ тяжкий пізній гестоз.

З боку дитини:

♦ оцінка за шкалою Апгар нижче 7 балів;

♦ асфіксія новонародженого;

♦ внутрішньочерепна родова травма;

♦ гемолітична хвороба новонародженого;

♦ глибока недоношеність.

При наявності протипоказань до РП або тимчасового відкладення ГрВ для збереження лактації вкрай важливо регулярне (через 3—3,5 год.) подразнення сосків і зціджування молока з молочних залоз. Для того, щоб не викликати у дитини дезорієнтацію акту смоктання і порушення природного смоктального рефлексу для догодовування, потрібно використовувати не пляшечки з соскою, а чашечки або стаканчики (напр., мензурки для ліків) (мал. 6).


мал. 6

Добре відомо, що навіть після декількох годувань з пляшечки з соскою дитина не може ефективно смоктати грудь матері і може навіть відмовитись від груді взагалі [24].