Спільне перебування матері і дитини у стаціонарі.

У наказі МОЗ України №4 від 5.01.96 детально викладені положення про організацію відділень спільного перебування матері і дитини в рододо-поміжних закладах України. Які головні переваги такого режиму післяпологових відділень?

1.  СП забезпечує можливість годування дитини за вимогою, що є однією з принципових фізіологічних умов становлення нормальної лактації. І навпаки, суворий погодинний регламентований режим годування дитини — основна причина втрати лактації.

2. Значне зниження можливості виникнення і розповсюдження інфекцій у новонароджених і матерів за рахунок витіснення госпітальних штамів стафілококів нелікарняними штамами мікробів.

3. Значне зменшення ризику таких ускладнень як патологічне згрубіння молочних залоз, лактостаз, мастит, субінволюція матки.

4.  Встановлення тісного контакту матері і дитини, формування і закріплення психологічного зв'язку, соціалізація дитини.

5. Засвоєння матір'ю навичок по догляду за дитиною і годування грудьми, що допомагає їй після виписки зі стаціонару долати труднощі, пов'язані з грудним вигодовуванням і материнськими обов'язками взагалі.

Частота прикладень дитини до грудей при СП може досягати 10-12 разів на добу (обов'язково дотримуючись правильної техніки годування). Вкрай важливо не знімати харчове занепокоєння дитини ніяким допоюванням між годуваннями, особливо глюкозою, тим більше — штучними сумішами. У міру збільшення молока частота годувань зменшується до 7-9. Нічні прикладання особливо важливі у підтримці лактації. Тривалість годування не повинна обмежуватися при правильній техніці прикладання до грудей. Після активного смоктання груді і спорожнення її, слід запропонувати дитині другу грудь. У наступне годування слід почати вже з цієї груді.

Використання двох молочних залоз при годуванні може привести до того, що дитина не отримає «заднього», найбільш енергетично цінного молока. Тому ні в якому разі не можна швидко міняти груди при годуванні [1].

Вкрай важливо, щоб при впровадженні режиму СП матері і дитини, особливо в перші дні після пологів, породіллі була надана відповідна увага і професійна допомога з боку медичного персоналу. Це є одна з провідних умов доцільності використання режиму СП матері і дитини як головної, центральної ланки всієї сучасної системи підтримки природного вигодовування.

У разі наявності протипоказань до СП матері і дитини (див. наказ № 4 МОЗ України, 1996 р.) з метою забезпечення нормального становлення лактації доцільне впровадження індивідуального режиму вигодовування дитини.