Техніка грудного вигодовування. Гігієна жінки, яка годує.

Забезпечення правильного положення дитини біля груді і правильної техніки ГрВ — один з вирішальних чинників успіху лактації взагалі.

Прикладання дитини до грудей.

Положення дитини біля грудей.


Основні чотири ключові моменти положення дитини біля грудей:


1. Голова і тулуб дитини перебувають на одній лінії. Дитина не може легко смоктати і ковтати молоко, якщо її голівка викривлена чи зігнута.


2. Обличчя дитини повернуте до грудей матері, носик — навпроти соска. Дитина має бути відсунута від матері лише настільки, щоб був збережений контакт «очі в очі».


З. Тіло дитини притиснуте до тіла матері (живіт до живота).


4. Мати повинна притримувати все тіло дитини знизу, а не тільки плечі та голову (особливо, якщо дитина новонароджена або з низькою вагою). Деякі матері тримають дитину на колінах.


 

Як підтримувати груди під час годування:
• Пальці жінки, яка годує грудьми, повинні вільно лежати на грудній клітці під грудьми так, щоб вказівний палець її руки служив опорою для основи груді;
• Великим пальцем жінка може злегка натискати на верхівку груді. Це може покращити форму груді, і дитині буде легше до неї пристосуватися. Не потрібно притримувати грудь надто близько біля соска (це досить часто використовують матері з метою запобігання перекриття носових ходів у дитини, але це хибне твердження).
Якщо у матері надто велика звисаюча грудь, то підтримка груді має важливе значення (покращення форми груді сприяє витіканню молока, бо дитини при цьому захоплює велику ділянку з молочними синусами). Якщо у матері невеликі груди — їх можна не підтримувати взагалі.
• Слід торкнутися соском вуст дитини, почекати, щоб вона сама широко відкрила рот, а потім присунути її до грудей (а не грудь заштовхувати дитині в рот).

Ознаки правильного прикладання дитини до грудей, незалежно від способу прикладання:
• підборіддя торкається до груді матері;
• ротик дитини широко розкритий;
• нижня губа вивернута;
• щічки округлені або ніби розтікаються по груді матері;
• більша частина ареоли (нижня частина) захоплена ротом дитини;
• мати не відчуває біль навіть при тривалому смоктанні;
• чути як дитина ковтає молоко.


Мал. 7 (а). Невірна техніка годування

Мал. 7 (6). Вірна техніка годування


Основні способи положення дитини біля грудей
І. Як допомогти матері, яка сидить:
• переконайтесь, щоб мати сиділа у зручному, розслабленому положенні (низьке сидіння зручніше, особливо при наявності опори для спини). Якщо сидіння досить високе, то варто мати підставку пій ноги, але слідкуйте, щоб коліна не були підняті надто високо. Якщо мати сидить у ліжку, їй домогтиі можна за допомогою подушки.
• якщо вона сидить на підлозі, також має бути опора для спини. Якщо дитина лежить у неї на колінах, допоможіть підняти дитину вище, щоб їй не потрібно було нахилятись вниз, щоб прикласти дитину до грудей.

Інші позиції дитини біля грудей в положенні «сидячи».
Положення «з-під руки» — голова дитини перебуває на китиці руки матері, але мати не повинна підштовхувати її до грудей. Це положення може бути корисним для:
• годування близнюків;
• якщо мати має певні проблеми при прикладанні дитини до грудей спереду;
• для лікування лактостазу;
• якщо для матері така позиція є просто зручною.

Положення, при якому дитина перебуває на руці, протилежній груді з якої годується — тулуб дитини лежить на передпліччі матері, китицею руки вона підтримує голову дитини на рівні вух або нижче, але не підштовхує її до грудей знизу. Такий спосіб корисний, коли:
• дитина з вагою малою до терміну гестації або недоношена;
• якщо дитина ослаблена або з вродженими вадами;
• якщо мати віддає перевагу цьому положенню.

II. Як допомогти матері, яка «лежить».
Мати повинна лежати у зручній розслабленій позі (в якій вона може спати), при цьому голова має лежати у дещо підвищеному положенні (краще використовувати високу подушку або класти руку під голову). Дитину при цьому вона підтримує іншою вільною рукою.
Досить частою причиною того, чому дитину важко прикласти до грудей в положенні лежачи є те, що дитина перебуває занадто високо, і її голівці доводитися нахилятися вперед, щоб дотягнутися до соска.
Годування в положенні «лежачи» корисно у таких випадках:
• після акушерських втручань, які затруднюють годування, в положенні сидячи (кесарів розтин, епізіо—, перінеотомія, акушерські щипці та ін.);
• якщо матері хочеться спати, вона може годувати не встаючи з ліжка.

III. Інші положення:
• мати може годувати стоячи (за неможливості сидіти чи лежати);
• мати може годувати лежачи на спині (дитина зверху) — це положення зручне при лактостазі, а також при надмірній кількості молока у матері;
• якщо дитині важко прилаштуватися до груді, то інколи може допомогти таке положення: мати лягає на живіт, спираючись на лікті, дитина під нею.

В якому б положенні мати не годувала свою дитину, для успішного вигодовування мають важливе значення ті самі 4 ключові моменти положення біля грудей та принципи правильного прикладання до грудей.


"Футбольний м'яч"
  • мати підтримує спинку і плечики дитини долонею;
  • голівка і ротик дитини наближені до соска;
  • тільце дитини розміщено під рукою;
  • другою рукою підтримує груди, направляючи їх до ротика немовляти.
Лежачи
  • мати лягає на бік, розташовує подушку за спиною;
  • кладе дитину, повертаючи її всім корпусом до себе, а обличчям до грудей;
  • спираючись на одну руку, другою підтримує груди знизу.

"Колиска"
  • мати кладе дитину на руку ближче до грудей, голівка дитини лежить на ліктьовому згині;
  • розвертає дитину до себе;
  • іншою рукою підтримує груди.
На колінах
  • мати розташовує подушку поперек колін;
  • на подушку кладе дитину, повертає її всім корпусом обличчям до себе;
  • нахиляється до колін, підтримуючи спинку та плечики дитини долонею правої руки (якщо годуєте правою молочною залозою);
  • правою рукою підтримує груди знизу, спрямовуючи сосок до ротика дитини.

Мал. 8

Основні помилки прикладання дитини до грудей:
• надто високе положення (мати сидить, високо піднявши коліна);
• надто низьке положення (мати не підтримує дитину, тому доводиться нахилятись вперед);
• дитина далеко від матері (це відбувається тоді, коли мати підтримує дитину знизу китицею руки, як| перебуває на стороні груді, якою вона годує);
• мати підтримує грудь в положенні «ножиць» (таким чином можна вирвати грудь з рота дитини і заблокувати потік молока через молочні синуси).


Основні помилки прикладання дитини до грудей з боку медпрацівників:
• намагаються самі покласти дитину на грудь, замість того, щоб допомогти матері самій це зробити (я що ви будете це робити замість матері, то вона ніколи не навчиться це робити сама);
• намагаються силоміць заштовхати грудь дитині в рот.

Наслідки неправильної техніки ГрВ:

♦ утворення тріщин, біль при годуванні грудьми, поява страху перед відчуттям болю, гальмування рефлексу виведення молока;

♦ неефективне смоктання дитини, а отже його незадоволення, зниження маси тіла;

♦ невисмоктане молоко в грудях призводить до лактостазу і зменшення його секреції;

♦ розвивається т. з. «гіпогалактія»;

♦ наслідком утворення тріщин і лактостазу може бути мастит.

Для успішного смоктання дитина повинна в достатній мірі захоплювати грудь матері таким чином, щоб її язик надавлював на молочні синуси. Смоктання тільки соска є основною причиною виникнення проблем при становленні лактації і ГрВ (мал. 7 а, б).

Порушення правильної техніки годування грудьми виникають в основному при:

♦ недосвідченості матері;

♦ недосвідченості медичного персоналу;

♦ годуванні дитини з пляшечки в пологовому будинку («плутанина сосків»);

♦ деяких анатомічних варіантах форми сосків у матері;

♦ дуже тугому сповитті дитини, обмеженості її рухів;

♦ малій вазі або великому рості дитини;

♦ допоюванні або догодовуванні дитини між годуваннями.

Гігієна жінки, яка годує.

Годування грудьми вимагає від жінки певних гігієнічних навичок. Це, по-перше, виконання загальної гігієни (щоденний душ, зміна білизни). Обов'язкове ретельне миття рук перед кожним годуванням дитини. В той же час, часте (перед кожним годуванням) миття грудей, особливо з милом, непотрібне, бо воно призводить до видалення з ареоли природного секрету залоз Монтгомері, що сприяє пересушенню шкіри ареоли і сосків та утворенню тріщин.