Зціджування грудного молока.

Правильно організоване грудне вигодовування і нормальна лактація у матері, як правило, не потребує зціджування грудного молока. В той же час, медичний персонал рододопоміжних закладів повинен добре володіти методикою зціджування молока і навчати цьому жінку іще під час вагітності і в перші дні після пологів у зв'язку з можливим виникненням показань для проведення ції процедури.

Існує ціла низка ситуацій, коли необхідно зціджувати грудне молоко для:
  • збереження і підтримки лактації за наявності тимчасових протипоказань для грудного вигодовування з боку матері або дитини;
  • годування дитини з низькою вагою тіла;
  • здійснення правильної техніки годування при переповненій щільній молочній залозі
  • полегшення стану жінки при нагрубанні молочної залози, розвитку лактостазу;
  • годування хворої дитини, яка не може висмоктати достатню кількість молока;
  • годування дитини грудним молоком, якщо мати працює або вчиться;
  • змащування молозивом або молоком сосків і ареоли з метою попередження утворення тріщин або їхнього лікування;
  • стимуляції лактації при недостатній кількості молока у матері.

За відсутності перелічених показань зціджування грудного молока не тільки не корисне, але й може бу­ти шкідливим для жінки, особливо при порушенні правильної техніки (травмування тканини молочної за­лози, необгрунтована стимуляція продукції молока).

Під час зціджування молока активність окситоцинового рефлексу значно нижча, ніж при смоктанні ди­тини, тому, перш ніж почати зціджування, потрібно стимулювати рефлекс виведення молока.

Як стимулювати окситоциновий рефлекс?

Психологічна підтримка матері:
  • надати їй впевненості, заспокоїти;
  • за можливості усунути або зменшити тривожні або больові відчуття;
  • надати інформацію про стан дитини в найбільш коректній формі. Практична підтримка або порада:
  • якщо є можливість — здійснити контакт матері і дитини («шкіра до шкіри» або «очі в очі»);
  • випити теплий напій (молоко, неміцний чай, компот, фруктовий сік тощо);
  • зігріти молочну залозу (теплий душ або компрес);
  • стимулювати соски легким потягуванням їх пальцями;
  • зробити легкий, обережний масаж молочної залози;
  • зробити жінці масаж спини протягом 2—3 хвилин (мал. 7.1).
Малюнок 7.1. Допомога матері з метою стимуляції окситоцинового рефлексу.

Зціджування грудного молока руками — це найбільш продуктивний метод, він не потребує ніяких при стосувань, тому жінка може зціджувати молоко в будь-якому місці і в будь-який час.

Зціджування грудного молока не викликає труднощів, якщо груди м'які і буває досить важким, коли мо· лочні залози щільні, тугі і навіть болючі. Саме тому потрібно навчити породіллю зціджуванню молокаї перший або другий день після пологів (при навчанні бажано показувати більше на макеті молочної залозі або на собі).

Жінка повинна сама зціджувати своє грудне молоко, що забезпечує найменше травмування тканини молочні залози.

Приготування посуду для зцідженого грудного молока:

  • чашку, стакан або банку потрібно ретельно вимити водою з милом;
  • залити підготовлений посуд водою, яка тільки закипіла, і лишити на кілька хвилин;
  • коли потрібно виконувати зціджування, вода виливається.

Навчання жінки техніці зціджування грудного молока руками складається з таких етапів:
  • ретельно вимити руки;
  • зайняти зручне положення (сидячи або стоячи"), тримаючи підготовлений посуд недалеко від груде™
  • покласти великий палець ЗВЕРХУ соска та ареоли, а вказівний палець — НИЖЧЕ соска та ареоли навпроти великого пальця, останніми пальцями підтримувати молочну залозу (мал. 7.2);
  • злегка натиснути великим та вказівним пальцями на залозу у напрямі до грудної стінки;
  • великим і вказівним пальцями натиснути на ділянку залози за навколососковим кружечком, відповідно розташовані молочні синуси
  • по черзі натискати і відпускати, не відриваючи пальці від залози (процедура не повинна викликш біль, якщо виконується правильно);
  • таким самим чином зцідити молоко з боків, щоб випорожнити всі сегменти залози (змінити розташу­вання пальців на залозі) (мал. 7.2);
  • руки повинні бути сухими (використовувати серветку з м'якої тканини), уникати тертя шкіри пальцями;
  • уникати здавлювання самих сосків, яке не забезпечує отримання молока;
  • тривалість зціджування однієї залози становить не менше, ніж 5—6 хвилин, потім виконується зціджу­вання другої залози, потім обидві повторно. В цілому процедура займає 20—30 хвилин, особливо в перші дні після пологів.
Малюнок 7.2. Ручне зціджування грудного молока.

Як часто потрібно зціджувати грудне молоко?

Це залежить від показань для виконання даної процедури.

Для установлення та підтримання лактації, для годування дитини з низькою масою тіла або новонарод­женого з порушенням стану:
  • мати повинна за можливості почати зціджувати молоко в перший день після пологів, бажано не пізніше ніж через 3—6 годин;
  • для достатнього вироблення молока потрібно зціджувати його не рідше, ніж кожні три години, врахо­вуючи і зціджування вночі.

Для підвищення кількості молока, якщо його вироблення зменшилось:
  • протягом кількох днів (2—4) потрібне часте зціджування (кожні 2 години вдень і кожні чотири години вночі).

Для забезпечення грудним молоком дитини, якщо мати працює або вчиться:
  • максимально зцідити молоко перед тим, як йти на роботу, а також регулярно зціджувати його під час роботи для підтримки достатньої лактації.

Для полегшення стану при явищах нагрубання, лактостазу, закупорки молочних протоків або маститі:

  • так часто і так довго, як потребує відповідний стан. Для попередження утворення тріщин або їх лікування;
  • зцідити молозиво або «пізнє» молоко у кінці годування дитини і змазати ним сосок та навколососкове поле.

Зціджування грудного молока можна здійснювати також за допомогою молоковідсмоктувачів, які мо­жуть бути різних моделей. Потреба в їх застосуванні може виникнути при вираженому нагрубанні і бо­льових відчуттях молочних залоз, що інколи викликає труднощі для ручного зціджування.

Найбільш поширені моделі молоковідсмоктувачів:
  • Молоковідсмоктувач з резиновою грушею досить простий у використанні. Головним недоліком цієї моделі є незручність для збирання молока і неможливість забезпечити його стерильність.
  • Молоковідсмоктувач — шприц (або поршневий) (мал. 7.3). Значно зручніший, ніж з резиновою гру­шею, простий і надійний у використанні, його легко мити і стерилізувати.
  • Електричний молоковідсмоктувач - продуктивний, зручний, але користування можливе лише в стаціонарі.
Малюнок 7.3. Шприцевий молоковідсмоктувач.


Зберігання зцідженого молока.

Чисте свіжозціджене молоко повинно зберігатися в стерильній, щільно закритій банці або в контейнері, обов'язково в темному місці. Терміни зберігання залежать від температури, при якій зберігається зціджене молоко:
1) без холодильника при +18-20 °С не більше 12 годин;
2) в основній камері холодильника при +4—5 °С — до 48 годин;
3) в морозильній камері при мінус 18—20 °С — до 4 місяців. Заморожувати молоко для зберігання потрібно у невеликій кількості.

Для того, щоб молоко розтануло, його треба поставити в основну камеру холодильника або проводити розморожування при кімнатній температурі. Після цього його можна зберігати в звичайній камері холо­дильника ще 48 годин.


Підігрівати холодне молоко для годування краще повільно в теплій воді і тільки до кімнатної тем­ператури.

Категорично не можна використовувати для нагрівання мікрохвильові печі.

При підозрі на інфекцію молоко підлягає кип'ятінню.


 

 

Гігієна жінки, що годує грудьми.

Годування грудьми вимагає виконання певних гігієнічних навичок. В той же час, мити груди до і після кожного годування, як це рекомендувалося раніше, недоцільно, тому що така обробка молочних залоз призводить до руйнування природного захисного шару секрету залоз Монтгомері, який підтримує шкіру в здоровому стані і захищає від інфекцій.

При частому митті грудей з милом шкіра пере­сушується, що може стати причиною утворення тріщин на сосках. Крім того, вигодовування за потребою (особливо в перші тижні і місяці після пологів), коли частота годувань сягає 10—12 разів на добу, миття гру­дей перед і після годування просто фізично неможливе, і подібна рекомендація медиків може значно ус­кладнити грудне вигодовування і навіть стати причиною відмови матері годувати дитину грудьми.

Для збереження здорової шкіри грудей потрібно після годування обробляти сосок і ареолу «пізнім» мо­локом. Мити груди потрібно під час щоденного прийняття душа або ванни. Слід також часто змінювати білизну, особливо бюстгальтер, доцільно також використовувати спеціальні прокладки в бюстгальтер, які зберігають білизну сухою.

Обов'язковим і головним правилом гігієни є миття рук перед кожним годуванням, після відвідування туалету та зміни пелюшок.