Харчування жінки у період вагітності

Вагітність — період вирішального формування усієї конструкції і найбільш інтенсивного будівництва но­вого людського життя. Якщо в цілому оцінити значення власне харчування в розвитку плода і дитини, немає сумніву в тому, що найбільшу роль в забезпеченні просто можливості життя й розвитку, захисту від макроано-малій і макродисплазій, зниження ризику неповноцінного розвитку і наступного нездоров'я дитини має са­ме харчування в період внутрішньоутробного росту. Як показують епідеміологічні дослідження останніх 15-20 років, а також спостереження по харчовій корекції в преконцепції і при вагітності, роль недостатньо­го або незбалансованого харчування може бути зіставлена з роллю генетичних чинників та активних хімічних або інфекційних тератогенів. Зв'язок харчування плода з вихідним станом харчування матері до зачаття і хар­чуванням вагітної жінки має виключно тісний характер. Зокрема, в умовах несприятливої харчової забезпе­ченості і початку втрати маси тіла організм вагітної жінки спроможний включати потужні механізми самоз­береження, і з цього періоду недостатність харчування, насамперед, переважно впливає на розвиток плода.

Все вище наведене підтверджує і виключну значимість харчування жінки під час вагітності і лактації, і реальну наявність у медичних працівників дуже потужного ключа до зниження перинатальної і малюкової смертності, до управління здоров'ям дітей шляхом удосконалення харчування.

Наслідки неоптимального харчування під час вагітності. Для жінки та новонародженого.
Білково -калорійна недостатність, обумовлена зниженням маси тіла до вагітності або малим збільшен­ням маси під час вагітності, є ризиком передчасних пологів, вроджених аномалій розвитку плода і новона­родженого, низької маси тіла плода і новонародженого, ризиком генералізованої інфекції новонароджено­го, зниження якості молока та термінів лактації у матері, прогнозу тривалої анемізації в малюковому віці.
Надлишок білка в раціоні.
(більш ніж 20% по калорійності) — ризик збільшення маси тіла новонародженого, ризик невиношуваня вагітності, ризик енцефалопатії.
Есенціальні жирні кислоти.
Недостатність - порушення росту і мієлінізації провідних шляхів головного мозку, порушення функції сітківки зі зниженням гостроти зору, порушення електрогенезу серцевого м'язу з ризиком аритмії.
Дефіцит вітаміну В1 - блювання, неспокій, безсоння, анорексія, моторні розлади шлунково—кишково­го тракту, метаболічний ацидоз, набряки, неврологічні розлади. Пізніше — кардіомегалія і серцева недо­статність у новонародженого або немовляти.
Дефіцит вітаміну В6 — нудота, блювання під час вагітності, у дитини — блювання, діарея, судоми, анемія, пізніше — себорейний дерматит, кон'юнктивіт, алергодерматози.
Дефіцит аскорбінової кислоти — прееклампсія вагітних, ризик передчасного розриву навколоплідних обо­лонок, переривання вагітності.
Вітамін Є — дефіцит — передчасне переривання вагітності, негативно впливає на ріст плода.
Вітамін А
Недостатність — збільшення ризику розвитку респіраторного дистрес-синдрому.
Надлишок — вроджені аномалії.
Вітамін Д
Недостатність — гіпокальціемія новонароджених, рахіт, недорозвинення зубної емалі в наступні роки.
Надлишок — гіперкальціемія у новонароджених, кальцифікація м'яких тканин, стеноз артеріальних су­дин, аномалії лицевого черепа.
Фолієва кислота дефіцит — аномалія формування нервової трубки (головного і спинного мозку).
Фтор — недостатність - ураження карієсом молочних і постійних зубів в наступні роки життя.
Кальцій — недостатність — артеріальна гіпертензія, пізній гестоз, рахіт новонародженого і немовляти.
Йод — дефіцит — для дитини — порушення розвитку мозку з широкою варіабельністю клініки.
Завдання по формуванню правильно збалансованого раціону харчування достаньо складне завдання для будь—якого лікаря-спеціаліста. Однак поряд з науково—методичними проблемами, в контролі і управлінні харчуванням існують і інші перешкоди, головним чином, немедичного походження. По—перше — неба­жання, а точніше, нерозуміння важливості правильного харчування самими вагітними жінками, а по-дру­ге - неможливість виконання багатьох медичних рекомендацій в зв'язку із незадовільною матеріальною забезпеченістю значної частини молодих сімей, а тим більше одиноких матерів. Таким чином, вирішенню проблеми передує надзвичайно велика робота по навчанню родин, а головне, удосконаленню систем соціальної підтримки вагітних і жінок, які годують.
Іще декілька років тому існувало уявлення про оптимальне збільшення маси тіла вагітної на 9 —10 кг. В останні роки отримані підтвердження більш сприятливого перебігу вагітності і меншого ризику для ново­народжених, коли вага за період вагітності збільшується на 11—13 кг. Треба підкреслити також, що ні в якій життєвій ситуації вагітна жінка не повинна худнути і завжди повинна збільшувати масу тіла. В таблиці 10.1 наведений конкретний розподіл цієї нової маси.

Величина та структура збільшення ваги під час вагітності, г.

Зростання маси тіла вагітної і плода потребує визначеного енергозабезпечення за рахунок продуктів хар­чового раціона. Величина цього додаткового енергозабезпечення коливається від 150 до 300 ккал/доб., за­лежно від способу життя і фізичної активності вагітної жінки.
Енергозабезпечення суттєво зростає у випадках, коли вагітність настає у підлітка, з її власними витрата­ми на ріст і розвиток.

Як видно з таблиці, головна частина нової маси вагітної жінки складається з маси плода, плаценти, на­вколоплідних вод. Жирова тканина становить 3675 г. Жирові відкладення під час вагітності надзвичайно важливі як енергетичне депо і депо есенціальних жирних кислот та жиророзчинних вітамінів на потреби плода, що росте, і на весь наступний період лактації і грудного вигодовування. Будь—яка недостатність енергетики харчування під час вагітності призводить, передусім, до порушення процесів депонування в ор­ганізмі жінки, пізніше вплине на процеси депонування плода, і тільки в третю чергу обумовить затримку розвитку самого плода.

В останні роки розроблені нові фізіологічні норми потреб в харчових речовинах і енергії для вагітних жінок. Дані наведені в таблиці 10.2.
Як видно з наведених даних у другій половині вагітності енергетична цінність раціона збільшується на 350 ккал. Кількість білка збільшується на 30 г., особливо білка тваринного походження з 50% до 60% і більше по відношенню до загального білка раціону. Частину олій доцільно збільшити з 15-20% до 30—40%, суттєво збільшується потреба в мінеральних речовинах, особливо в фосфорі (+450 мг), кальції (+300 мг), залізі (+20 мг), а також в магнії, цинку, йоді, водо— і жиророзчинних вітамінах.

З перших днів вагітності організм жінки потребує надходження повноцінних білків — основного будівельного матеріалу для плода, що розвивається. Джерелом білків є такі продукти як м'ясо, птиця, ри­ба, молоко, горіхи, яйця.

Таблиця 10.2
Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах та енергії для жінок репродуктивного віку, які займаються середньою фізичною працею в звичайному стані і під час вагітності (1991 р).

*- Рекомендовано Dietary Allowances, 1989 p.
Із рослинних жирів можна рекомендувати соняшникову, оливкову, кукурудзяну олію (приблизно 2 сто­лові ложки на день), а із тваринних - вершки, вершкове масло, сметану. Продукти, які містять тваринні жири, слід вживати в невеликій кількості. Добова потреба організму в вуглеводах в 3 — 3,5 рази більше, ніж в білках і жирах. Вагітна жінка повинна їх отримувати в основному за рахунок продуктів, багатих на рослинну клітковину (хліб з борошна грубого помолу, овочі, фрукти, соки, крупи).

Ці продукти вміщують також вітаміни, мінеральні речовини, поліпшують функцію травлення. Добо­ва потреба в цукрі повинна обмежуватися 40—50 г. З початку вагітності зростає потреба в мінеральних речовинах, особливо в кальції. Основним його джерелом є молоко, сир, жовток, крім того кальцій міститься в житньому хлібі і зелених овочах. Головну увагу треба приділити вживанню повареної солі. В першій половині вагітності її можна вживати до 10 г за добу, у другій обмежити до 6-8 г, а в останні 2 місяці до 5 г.
Наводимо перелік продуктів, які є основним джерелом вітамінів, необхідних жінці під час вагітності (таблиця 10.3).

Основні джерела вітамінів, необхідних жінці під час вагітності

Вагітна повинна отримувати 1—1,2 до 1,5 л вільної рідини (вода, компоти, чай, соки) за день. Слід пам'ятати, що вагітна жінка не повинна відчувати спрагу.
При складанні раціону вагітної жінки слід враховувати її індивідуальні особливості (зріст, початкову ма­су, конституцію, спосіб життя, фізичне навантаження) і термін вагітності. Наводимо приблизний добовий набір продуктів (табл.10. 4)

Таблиця 10.4 Приблизний добовий набір продуктів для вагітної жінки

Режим харчування вагітної жінки.
В першій половині вагітності рекомендується використовувати 4-разове харчування, а в останні місяці бажано приймати їжу 5—6 разів на день (в межах рекомендованої калорійності). їжа повинна бути різно­манітною, свіжою, добре приготовленою, смачною і не дуже гарячою. Вагітна жінка не повинна вживати великий об'єм їжі в один прийом.
Розподілення калорійності добового раціону повинно бути приблизно таким:
• сніданок — 25—30%;
• обід-30-40%;
• підвечірок - 10—15%;
• вечеря- 15-20%.
На сніданок і обід краще вживати продукти, багаті на білки. Вони підвищують обмін речовин в організмі. На ніч рекомендується випити стакан теплого молока або кефіру.
Гострі страви у другій половині вагітності потрібно виключити з раціону. Алкогольні напої заборонені вагітній жінці з самого початку вагітності.