Харчування жінки у період вагітності

Вагітність — період вирішального формування усієї конструкції і найбільш інтенсивного будівництва но­вого людського життя. Якщо в цілому оцінити значення власне харчування в розвитку плода і дитини, немає сумніву в тому, що найбільшу роль в забезпеченні просто можливості життя й розвитку, захисту від макроано-малій і макродисплазій, зниження ризику неповноцінного розвитку і наступного нездоров'я дитини має са­ме харчування в період внутрішньоутробного росту. Як показують епідеміологічні дослідження останніх 15-20 років, а також спостереження по харчовій корекції в преконцепції і при вагітності, роль недостатньо­го або незбалансованого харчування може бути зіставлена з роллю генетичних чинників та активних хімічних або інфекційних тератогенів. Зв'язок харчування плода з вихідним станом харчування матері до зачаття і хар­чуванням вагітної жінки має виключно тісний характер. Зокрема, в умовах несприятливої харчової забезпе­ченості і початку втрати маси тіла організм вагітної жінки спроможний включати потужні механізми самоз­береження, і з цього періоду недостатність харчування, насамперед, переважно впливає на розвиток плода.

Все вище наведене підтверджує і виключну значимість харчування жінки під час вагітності і лактації, і реальну наявність у медичних працівників дуже потужного ключа до зниження перинатальної і малюкової смертності, до управління здоров'ям дітей шляхом удосконалення харчування.


Наслідки неоптимального харчування під час вагітності. Для жінки та новонародженого.
Білково -калорійна недостатність, обумовлена зниженням маси тіла до вагітності або малим збільшен­ням маси під час вагітності, є ризиком передчасних пологів, вроджених аномалій розвитку плода і новона­родженого, низької маси тіла плода і новонародженого, ризиком генералізованої інфекції новонароджено­го, зниження якості молока та термінів лактації у матері, прогнозу тривалої анемізації в малюковому віці.
Надлишок білка в раціоні.
(більш ніж 20% по калорійності) — ризик збільшення маси тіла новонародженого, ризик невиношуваня вагітності, ризик енцефалопатії.
Есенціальні жирні кислоти.
Недостатність - порушення росту і мієлінізації провідних шляхів головного мозку, порушення функції сітківки зі зниженням гостроти зору, порушення електрогенезу серцевого м'язу з ризиком аритмії.
Дефіцит вітаміну В1 - блювання, неспокій, безсоння, анорексія, моторні розлади шлунково—кишково­го тракту, метаболічний ацидоз, набряки, неврологічні розлади. Пізніше — кардіомегалія і серцева недо­статність у новонародженого або немовляти.
Дефіцит вітаміну В6 — нудота, блювання під час вагітності, у дитини — блювання, діарея, судоми, анемія, пізніше — себорейний дерматит, кон'юнктивіт, алергодерматози.
Дефіцит аскорбінової кислоти — прееклампсія вагітних, ризик передчасного розриву навколоплідних обо­лонок, переривання вагітності.
Вітамін Є — дефіцит — передчасне переривання вагітності, негативно впливає на ріст плода.
Вітамін А
Недостатність — збільшення ризику розвитку респіраторного дистрес-синдрому.
Надлишок — вроджені аномалії.
Вітамін Д
Недостатність — гіпокальціемія новонароджених, рахіт, недорозвинення зубної емалі в наступні роки.
Надлишок — гіперкальціемія у новонароджених, кальцифікація м'яких тканин, стеноз артеріальних су­дин, аномалії лицевого черепа.
Фолієва кислота дефіцит — аномалія формування нервової трубки (головного і спинного мозку).
Фтор — недостатність - ураження карієсом молочних і постійних зубів в наступні роки життя.
Кальцій — недостатність — артеріальна гіпертензія, пізній гестоз, рахіт новонародженого і немовляти.
Йод — дефіцит — для дитини — порушення розвитку мозку з широкою варіабельністю клініки.
Завдання по формуванню правильно збалансованого раціону харчування достаньо складне завдання для будь—якого лікаря-спеціаліста. Однак поряд з науково—методичними проблемами, в контролі і управлінні харчуванням існують і інші перешкоди, головним чином, немедичного походження. По—перше — неба­жання, а точніше, нерозуміння важливості правильного харчування самими вагітними жінками, а по-дру­ге - неможливість виконання багатьох медичних рекомендацій в зв'язку із незадовільною матеріальною забезпеченістю значної частини молодих сімей, а тим більше одиноких матерів. Таким чином, вирішенню проблеми передує надзвичайно велика робота по навчанню родин, а головне, удосконаленню систем соціальної підтримки вагітних і жінок, які годують.
Іще декілька років тому існувало уявлення про оптимальне збільшення маси тіла вагітної на 9 —10 кг. В останні роки отримані підтвердження більш сприятливого перебігу вагітності і меншого ризику для ново­народжених, коли вага за період вагітності збільшується на 11—13 кг. Треба підкреслити також, що ні в якій життєвій ситуації вагітна жінка не повинна худнути і завжди повинна збільшувати масу тіла. В таблиці 10.1 наведений конкретний розподіл цієї нової маси.

Величина та структура збільшення ваги під час вагітності, г.


Показники

Тиждень вагітності

10

20

30

40

Плід, плацента, навколоплідні води

55

720

2530

4750

Матка, молочні залози

170

765

1170

1300

Кров

100

600

1300

1250

Міжклітинна рідина

-

-

-

1200

Жир

325

1915

3500

4000

Загальне збільшення маси тіла

650

4000

8500

12500

Зростання маси тіла вагітної і плода потребує визначеного енергозабезпечення за рахунок продуктів хар­чового раціона. Величина цього додаткового енергозабезпечення коливається від 150 до 300 ккал/доб., за­лежно від способу життя і фізичної активності вагітної жінки.
Енергозабезпечення суттєво зростає у випадках, коли вагітність настає у підлітка, з її власними витрата­ми на ріст і розвиток.


Як видно з таблиці, головна частина нової маси вагітної жінки складається з маси плода, плаценти, на­вколоплідних вод. Жирова тканина становить 3675 г. Жирові відкладення під час вагітності надзвичайно важливі як енергетичне депо і депо есенціальних жирних кислот та жиророзчинних вітамінів на потреби плода, що росте, і на весь наступний період лактації і грудного вигодовування. Будь—яка недостатність енергетики харчування під час вагітності призводить, передусім, до порушення процесів депонування в ор­ганізмі жінки, пізніше вплине на процеси депонування плода, і тільки в третю чергу обумовить затримку розвитку самого плода.


В останні роки розроблені нові фізіологічні норми потреб в харчових речовинах і енергії для вагітних жінок. Дані наведені в таблиці 10.2.
Як видно з наведених даних у другій половині вагітності енергетична цінність раціона збільшується на 350 ккал. Кількість білка збільшується на 30 г., особливо білка тваринного походження з 50% до 60% і більше по відношенню до загального білка раціону. Частину олій доцільно збільшити з 15-20% до 30—40%, суттєво збільшується потреба в мінеральних речовинах, особливо в фосфорі (+450 мг), кальції (+300 мг), залізі (+20 мг), а також в магнії, цинку, йоді, водо— і жиророзчинних вітамінах.


З перших днів вагітності організм жінки потребує надходження повноцінних білків — основного будівельного матеріалу для плода, що розвивається. Джерелом білків є такі продукти як м'ясо, птиця, ри­ба, молоко, горіхи, яйця.

Таблиця 10.2
Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах та енергії для жінок репродуктивного віку, які займаються середньою фізичною працею в звичайному стані і під час вагітності (1991 р).


Назва харчових речовин та енергії, г.

Рекомендовані величини для жінок в звичайному стані

Рекомендовані величини для жінок під час вагітності, особливо в другу половину

Білок

66

96

В т. ч. тваринний

36

56

Жири

73

85

Вуглеводи

318

348

Ккал

2200

2550

Мінеральні речовини, мг.

Фосфор

1200

1650

Кальцій

800

1100

Магній

400

450

Залізо

18

38

Цинк

15

20

Йод

0,15

0,18

Вітаміни, мг.

С

70

90

А

800

1000

Ε

8

10

Д

2,5

12,5

В1

1,1

1,5

В2

1,3

1,6

В6

1,8

2,1

Ніацин

1,4

16

Фолієва кислота*

180

400

Селен*

55

65

*- Рекомендовано Dietary Allowances, 1989 p.
Із рослинних жирів можна рекомендувати соняшникову, оливкову, кукурудзяну олію (приблизно 2 сто­лові ложки на день), а із тваринних - вершки, вершкове масло, сметану. Продукти, які містять тваринні жири, слід вживати в невеликій кількості. Добова потреба організму в вуглеводах в 3 — 3,5 рази більше, ніж в білках і жирах. Вагітна жінка повинна їх отримувати в основному за рахунок продуктів, багатих на рослинну клітковину (хліб з борошна грубого помолу, овочі, фрукти, соки, крупи).


Ці продукти вміщують також вітаміни, мінеральні речовини, поліпшують функцію травлення. Добо­ва потреба в цукрі повинна обмежуватися 40—50 г. З початку вагітності зростає потреба в мінеральних речовинах, особливо в кальції. Основним його джерелом є молоко, сир, жовток, крім того кальцій міститься в житньому хлібі і зелених овочах. Головну увагу треба приділити вживанню повареної солі. В першій половині вагітності її можна вживати до 10 г за добу, у другій обмежити до 6-8 г, а в останні 2 місяці до 5 г.
Наводимо перелік продуктів, які є основним джерелом вітамінів, необхідних жінці під час вагітності (таблиця 10.3).

Основні джерела вітамінів, необхідних жінці під час вагітності


Вітамін

Назва

Основні джерела

А

Ретинол

Печінка, яйця, вершкове масло, морква, сир.

Ε

Токоферол

Зелені боби, зелений горошок, пшениця, кукурудза, овес, салат, печінка, нирки, горіхи, олія.

Д

Ергокальциферол

Вершкове масло, риб'ячий жир, жовток.

В1

Тіамін

Хліб, дріжджі, бобові, м'ясо, печінка, молоко.

В2

Рибофлавін

Молоко, м'ясо, яйця, сир, печінка, дріжджі.

В6

Піридоксина гідрохлорид

Дріжджі, боби, печінка, м'ясо, жовток, молоко.

В12

Цианкобаламін

Печінка, нирки, серце, яєчний жовток, м'ясо, сир, гречана крупа.

Вс

Фолацин

Дріжджі, печінка, салат, зелень.

РР

Нікотинова кислота

Дріжджі, горіхи, бобові, картопля, печінка, м'ясо, хліб житній

С

Аскорбінова кислота

Чорна смородина, шипшина, суниця, зелена цибуля, капуста, томати, шпінат.

Вагітна повинна отримувати 1—1,2 до 1,5 л вільної рідини (вода, компоти, чай, соки) за день. Слід пам'ятати, що вагітна жінка не повинна відчувати спрагу.
При складанні раціону вагітної жінки слід враховувати її індивідуальні особливості (зріст, початкову ма­су, конституцію, спосіб життя, фізичне навантаження) і термін вагітності. Наводимо приблизний добовий набір продуктів (табл.10. 4)

Таблиця 10.4 Приблизний добовий набір продуктів для вагітної жінки


Набір продуктів

Кількість в грамах

Бруто (г)

Нето (г)

Хліб житній

100

100

Хліб пшеничний

100

100

Борошно пшеничне, вироби з борошна

50

50

Крупа, макаронні вироби

60

60

Картопля

300

200

Овочі, зелень

500

400

Фрукти, соки

200

180

Сухофрукти

20

18

Цукор, солодощі

50

50

Чай

0.3

0.3

М'ясо, птиця

180

126

Риба (судак)

100

50

Молоко

250

250

Кисломолочні продукти

200

200

Сир н/ж

100

100

Сметана

30

30

Масло тваринне

20

20

Олія

25

25

Яйце

1 шт

47

 

Режим харчування вагітної жінки.
В першій половині вагітності рекомендується використовувати 4-разове харчування, а в останні місяці бажано приймати їжу 5—6 разів на день (в межах рекомендованої калорійності). їжа повинна бути різно­манітною, свіжою, добре приготовленою, смачною і не дуже гарячою. Вагітна жінка не повинна вживати великий об'єм їжі в один прийом.
Розподілення калорійності добового раціону повинно бути приблизно таким:
• сніданок — 25—30%;
• обід-30-40%;
• підвечірок - 10—15%;
• вечеря- 15-20%.
На сніданок і обід краще вживати продукти, багаті на білки. Вони підвищують обмін речовин в організмі. На ніч рекомендується випити стакан теплого молока або кефіру.
Гострі страви у другій половині вагітності потрібно виключити з раціону. Алкогольні напої заборонені вагітній жінці з самого початку вагітності.

Загальновизнано, що оптимальним є формування раціону із природних, натуральних продуктів харчу­вання без використання фармпрепаратів або харчових додатків. В той же час, досить часто виникають проблеми із забезпеченням раціону через продукти харчування за такими нутрієнтами як вітамін В6, Є, фолат, залізо, кальцій, цинк, магній, особливо у вагітних з екстрагенітальними захворюваннями. Одним з досить ефективних методів корекції раціону харчування при вагітності є використання спеціальних про­дуктів — коректорів (вітчизняні продукти дієтичного харчування на основі полісолодових екстрактів — полісол, антигіпоксин, вітасол, а також продукт Фемілак-1).