В домашніх умовах, як і пологовому будинку, потрібно додержуватись вільного режиму «за бажанням дитини». Додержання такого режиму з більш частим грудним годуванням, в тому числі в нічні години, що забезпечує циклічність випорожнення молочних залоз і стимулює вироблення пролак-тину, є одним із важливих факторів стимулювання і правильного формування лактації в перші тижні та місяці після пологів.

В період становлення лактації частота годування грудьми матері може досягати 8— 12 разів на добу. Але вже до кінця періоду новонародженості, коли у матері встановлюється достатня лактація, а дитина спроможна в кожне годування висмоктувати необхідну кількість молока, у неї встановлюється свій власний індивідуальний режим годування — 6—7 разів на добу, тобто через 3—3,5 години.

В нормі кількість грудного молока у матері збільшується відповідно до збільшення потреб дитини в молоці. Максимальна кількість грудного молока виділяється між 10-20 тижнями після пологів.

Зайве прикладання до грудей ні в якій мірі не зашкодить дитині, оскільки біля материнських грудей вона не тільки вгамовує свій голод, а й заспокоюється і отримує моральну насолоду та почуття захищеності, що особливо важливо при неспокої дитини у зв'язку із кишковими коліками, змінами в оточенні та іншими ситуаціями, які засмучують дитину.

Тривалість кожного годування - цілком індивідуальний показник. В середньому одне годування триває 15-30 хвилин, при цьому за перші 5—7 хвилин дитина висмоктує приблизно 80 % молока, а протягом іншого часу — досмоктує його та отримує задоволення від смоктання. Якщо тривалість годування занадто мала (до 5 хвилин) або надмірна (більше 30 хвилин), це свідчить про порушення в процесі годування, які потребують з'ясування їх характеру та допомоги з боку медичного працівника.

Годування за вимогою дитини.

Годування за вимогою новонародженної дитини означає прикладання її до грудей на кожен пошук або пошукові рухи. Пошук або пошукові рухи у новонароджених перших двох – трьох діб життя проявляються частіше ніж через 3,5-2,5 години. Потреба в прикладаннях швидко збільшується та до 10-12 дня життя виникати 15-16 та більше разів за добу. Прикладання різні за тривалістю. У різних дітей різні схеми годування, тому жорсткі графіки годування не рекомендуються.

Грудні діти не ссуть безперервно, а деякі матері невірно розуміють паузи в смоктанні як знак того, що дитина припинила годування, тоді як насправді це означає, що молоко продовжує текти та годування перебігає добре. Годування під керівництвом дитини, при якому грудній дитині дозволяється довільно відкидуватись від крудей, якщо вона задоволена та сама вирішує більше не брати грудь, коли через кілька хвилин їй знову пропонують грудь, забезпечує найкраще вироблення молока.

Передчасний від’єм дитини від грудей ― розповсюдженна в деяких місцях звичка ― може зменшити кількість молока, що зїдає дитина, зробити дитину голодною, та не виправдано змусити матерів сумніватись в достатньому виробленню у них молока.
Вироблення грудного молока дуже точно налаштовується на задоволення потреби дитини, і в цілому ряду досліджень був продемонстрований взаємозв’язок між частотою годування груддю та виробленням молока при частковій лактації.

Частота та повнота відсмоктування молока ― це важливі локальні сигнали регулювання вироблення молока., які діють незалежно від системних гормонів, таких як пролактин.
Вважається, що накопичення молочного білка (інгібітора гормону лактації, що діє за принципом зворотнього зв’язку) гальмує вироблення молока. Таким чином, часте годування груддю повинно стимулювати вироблення молока шляхом обмеження накопичення цього білку, тоді як нечасте годування дозволяє йому накопичуватись в кровообігу, чим знижує вироблення молока та, можливо, призводить до нагрубання молочних залоз.

Перше годування грудьми дитини слід провести через 2—3 години після переведення їх з пологового залу (або раніше за потребою дитини).

Новонароджені діти годуються за потребою, в перші 3—5 днів життя дитини необхідне часте прикладан­ня до грудей матері. В перші дні дитина прикладається до грудей 10—12 разів, що дає можливість забезпе­чити їй необхідну кількість нутрієнтів і сприяє рівномірному збільшенню кількості грудного молока в ма­тері, попереджує розвиток лактостазу.

Напувати дитину будь-якими розчинами при годуванні за потребою не слід, оскільки необхідну кількість рідини дитина отримує з молоком матері.

Годування за вимогою дитини і виключення догодовування дитини забезпечують:

• профілактику внутрішньолікарняних інфекцій;
• фізіологічне становлення лактації у матері;
• зменшення частоти лактостазу; профілактику маститу;
• профілактику післяпологових кровотеч у породіль;
• профілактику субінволюції матки;
• імунобіологічний захист дитини;
• фізіологічне формування мікробної колонізації і імунітету в дитини;
• більш скоріше відновлення маси тіла дитини.

Новонароджена дитина має отримувати тільки виключно грудне молоко своєї матері без догодовування і на­пування розчинами глюкози.

У новонароджених дітей з межовими станами, а саме:

• затримка внутрішньоутробного розвитку,
• І кон'югаційна гіпербілірубінемія І—II ступеня,
• порушення ранньої кардіо-респіраторної адаптації тощо
• при відсутності позитивної динаміки маси тіла і зменшенні її за добу більш ніж на 2%,

Потрібно проводити І контрольне зважування і індивідуально в кожному випадку вирішується лікарем-неонатологом режим і ха­рактер харчування дитини.