Рекомендації по відновленню лактації

1. Відпочити не менше 48 годин (ніякої важкої роботи, домашніх прибирань, прання, приготування їжі, прийому відвідувачів).

2. Тимчасово збільшити частоту годувань до 10 — 12 разів на добу (якщо дитина дуже спокійна і витримує інтервали між годуваннями 3—3,5 години, навіть при голодуванні — будити її пропонувати груди кожні 2—2,5 години.

З.Під час кожного годування давати обидві груди.

4. Тимчасово ввести нічні годування для стимуляції вироблення пролактину.

5.Зціджувати молоко після кожного годування.

6. Практикувати тісний контакт матері та дитини (для новонароджених безпосередньо шкіряний кон­такт) протягом 6-8 годин;

7. Використовувати методики розслаблення (масаж, аутотренінг, музикотерапія) для покращення випо­рожнення молочних залоз.

8. При необхідності догодовування дитини не використовувати ніяких імітаторів материнського соска, застосовувати альтернативні засоби для догодовування (чашка, ложка, піпетка).

9. Застосування лактогонних продуктів харчування та фітозборів (відвари, настої та напої з трав та насіння — меліси, тисячолисника, кропу, тміну, анісу, фенхелю, грецьких горіхів, морквяний сік з мо­локом та тощо).

Соки, настої та напої для збільшення лактації домашнього приготування:

1. Напій з меліси, кропиви, душиці

Трави змішують у рівному співвідношенні. Одну столову ложку суміші заливають 2 склянками окропу і на­стоюють у термосі 2 години. П'ють по 1/2 склянки 2—3рази на добу.

2. Настій з насіння кропу

Одну столову ложку насіння кропу заливають склянкою окропу та настоюють у термосі 2 години. Проціджують, η 'ють по 1—2 столовій ложці 3—6 разів на добу (залежно від переносимості).

3. Настій з анісу

2 чайні ложки насіння заливають склянкою окропу і настоюють 1 годину. Охолоджують і проціджують. П'ють по 2 столові ложки 3 рази на добу за півгодини до приймання їжі.

4. Напій з тміну

Для приготування 0,5л напою беруть 10 г насіння тміну, 50 г цукру, сік лимону середньої величини. Тмін за­ливають водою, варять на малому вогні 5-10хвилин, проціджують, додають цукор та лимонний сік. П'ють по півсклянки 2—Зрази на добу.

5. Горіхове молоко - ефективний засіб для збільшення секреції та покращення якості молока. Очищені горіхи подрібнюють з цукром до тістоподібної консистенції, масу кладуть у кип 'яче молоко, розмішують та насто­юють протягом 2-х годин. Для приготування однієї порції напою необхідно 0,5 л молока, 100 г очищених горіхів, 25 г цукру. Приймають по 1/3 склянки за 20 хвилин до кожного годування грудьми.

6. Сік морквяний

Свіжоприготовлений сік п'ють по півсклянки 2—3 рази на добу. Для покращення смакових якостей у моркв 'яний сік можна додавати молоко, мед, фруктово-ягідні соки (1—2 столові ложки на 1 склянку соку).

7. Молочний коктейль з морквяним соком

125 мл молока (просто кваші чи йогурту), 60 мл морквяного соку, 10 мл лимонного соку та 15 г цукру. Збива­ють міксером безпосередньо перед споживанням і η 'ють по 1 склянці 2-3 рази на добу. Увечері в коктейль мож­на добавити замість лимонного соку 1—2 чайні ложки меду (для зняття нервового напруження та хорошого сну).

Іноді хороший результат дає призначення жінці медикаментозних вітамінних та загальноукріплюючих препаратів (апілак, полівітамінні—полімінеральні комплекси, нікотинова кислота, екстракт сухих дріжжів), а також фізіотерапевтичних процедур (УФО на молочні залози, ультразвук, масаж, голкорефлексотерапія). Призначати їх можна в тих випадках, коли жінка знає про їх існування та вірить в ефективність. Але потрібно роз'яснити жінці, що не від використання медикаментів та фізіопроцедур в першу чергу, залежить успішність відновлення лактації, а від ретельного дотримання режимних заходів по відновленню лактації.

Потрібно пояснити жінці, що надмірне вживання рідини не приводить до збільшення секреції молока, оскільки серед матерів існує думка, що цей засіб допомогає підвищити лактацію. При надмірному вжи­ванні рідини кількість молока може дійсно тимчасово збільшитись, але в ньому зменшується вміст нутрієнтів, при цьому збільшується навантаження на материнський організм, яке призводить до подаль­шого пригнічення лактації.

Особливу групу жінок, по відношенню до яких належить найбільш ретельно дотримуватись прин­ципів підтримки лактації, становлять жінки групи високого ризику порушень лактації. До цієї гру­пи належать жінки з екстрагенітальною та акушерською патологією, ускладненим перебігом по­логів та післяпологового періоду, відсроченим початком грудного вигодовування, порушенням ста­ну та захворюваннями дитини в ранньому неонатальному періоді. Для цієї когорти годувальниць дуже важливим є профілактика ранньго згасання лактації. Психологічна підтримка повинна бути спрямована на формування сильної стійкої домінанти грудного вигодовування дитини, до підтрим­ки жінки та допомоги їй потрібно залучати всіх членів її сім'ї, заздалегідь навчити методам підви­щення лактації.

Коли є необхідність догодовувати дитину, дуже доречно навчити жінку користуватись методом догодо­вування, яке дає змогу нагодувати дитину і стимулювати секрецію молока у матері. Особливо важливо за­стосовувати його у випадках, коли дитина відмовляється ссати порожні груди.

Метод полягає у застосуванні зонду. Як правило, застосовують зонд, який використовується в неонато-логії для зондового годування. Його треба розташувати уздовж молочної залози таким чином, щоб кінець зонду був біля соска. Інший кінець зонду занурюють в ємність, у якій перебуває зціджене грудне молоко або молочна суміш.

Коли дитина захоплює молочну залозу і починає смоктати, молоко за рахунок від'ємного тиску починає потрапляти до рота дитини.

Швидкість витікання залежить від рівня, на якому знаходиться ємність з молоком (якщо її розташувати нижче, молоко буде витікати повільніше; якщо вище - молоко витікає швидше). Швидкість витікання потрібно відрегулювати таким чином, щоб дитина отримувала необхідну кількість молока за 20-25 хвилин. Це буде хорошим стимулом для підвищення секреції молока.

Час, який потрібен для відновлення зменшеної лактації, залежить від багатьох чинників, зокрема:

   бажання матері годувати дитину своїм молоком;

   підтримка і допомога чоловіка та членів сім'ї;

   вік дитини (чим вона менша, тим легше відновлюється лактація);

  активність дитини при смоктанні;

  час, який пройшов від початку згасання лактації;

  ретельність виконання жінкою заходів по підвищенню лактації. Зазвичай, для нормалізації лактації потрібно 3—7 днів.

Релактація — відновлення повністю згаслої лактації. Така ситуація може скластися, наприклад, в таких випадках:

  при тимчасовому розлученні матері і дитини у зв'язку з її від'їздом, під час якого вона не підтримува­ла лактацію;

  дитина перебуває на штучному вигодовуванні, але мати бажає годувати її грудьми;

  тимчасова хвороба матері, під час якої вона не годувала дитину і не зціджувала молоко;

  дитині не підходить штучне вигодовування, і є потреба у відновленні грудного вигодовування;

   мати усиновила дитину і бажає годувати її своїм молоком.

Треба пам'ятати, що процес релактації - більш тривалий та складний, ніж підвищення згасаючої лак­тації. Але при сильній мотивації з боку жінки та хорошій підтримці з боку сім'ї та медичних працівників він є цілком можливим.

Потрібно інформувати жінок, які з якихось причин втратили лактацію, про можливість її відновлення.