Склад грудного молока.

Жіноче молоко — унікальна комбінація поживних речовин, складна біологічна система, яка викон; пластичну, енергетичну, імуномодулюючу функції. Жодна, навіть сама адаптована молочна суміш, і може повністю замінити грудне молоко, компоненти якого повністю відповідають потребам організі\ дитини.
В кінці вагітності і в перші дні після пологів виділяється молозиво. Молозиво є досить важливо проміжною формою харчування, з одного боку між періодами гемотрофного та амніотрофного харчуваї ня, з іншого — початком лактотрофного.
Молозиво:
являє собою клейку жовтувату рідину, яка заповнює альвеоли протягом останнього триместру вагітност, виробляється ще протягом кількох днів після пологів. Кількість молозива змінюється у широких межах від . до ІООмл/д з середнім значенням біля 50 мл/д.
Молозиво є :
• імунобіологічним захистом організму дитини, молозиво має високий рівень секреторного імунопк буліну А;
• молозиво покриває шлунково—кишковий тракт дитини;
• сприяє більш швидкому відходженню меконію;
• зменшує інтенсивність і тривалість гіпербілірубінемії у новонароджених;
• має високоенергетичні і поживні властивості;
• високий вміст вітаміну ;
• молозиво повністю забезпечує потребу організму новонародженої дитини протягом першої—другої де би життя.
Молозиво містить в 4—5 разів більше білків, ніж зріле молоко, у 2—10 разів більше вітаміну А і каротин у 2—3 рази більше аскорбінової кислоти. Особливо багате молозиво секреторним імуноглобуліном А, яки забезпечує як первинний імунобіологічний захист організму дитини, так і фізіологічне становлени імунітету в дитини. Частина макрофагів молозива має фагоцитарну активність, що сприяє становленні місцевого імунітету.
Склад молозива близький до тканин новонародженої дитини: білки ідентичні білкам сироватки кров жири багаті на олеїнову кислоту, містять багато фосфоліпідів, цукор представлений лактозою, високи вміст мінеральних солей.
Молозиво має високу калорійність:
I доба — 150 ккал в 100 мл
I1 доба — 120 ккал в 100 мл
III доба - 80 ккал в 100 мл
IV доба —75 ккал в 100 мл
V доба — 70 ккал в 100 мл
Таким чином, протягом першої—другої доби життя дитина повністю забезпечена необхідними ка лоріями, білками, вуглеводами, імунологічним захистом при виключно грудному вигодовуванні, коли дя тина отримує молозиво в разі частого прикладання до грудей в умовах спільного перебування матері та не мовляти, кваліфікованої підтримки з боку медичного персоналу.
Склад молозива: менше лактози, жиру і водорозчинних вітамінів, ніж зріле молоко, але більше білків, жироро; чинних вітамінів (Ε,Α,Κ) і більше мінеральних речовин (Nα, Ζη), високий рівень імуноглобулінів.

Зміни складу жіночого молока в перші дні лактації (ВООЗ, 1991 р.)

Молозиво повністю відповідає потребам немовляти. Недостатньо розвинуті нирки новонародженої дитини не можуть переробити великі об'єми рідини без метаболічного стресу; продукція лактози та інших кишкових ензимів тільки починається; для захисту від окисних пошкоджень і геморагічних захворювань потрібні інгібітори та хінони; імуноглобуліни покривають незрілу поверхню кишківника дитини, таким чином захищаючи її від бактерій вірусів, паразитів та інших патогенних факторів, а фактори росту стимулюють власні системи дитини, таким чином молозиво діє як модулятор розвитку дитини. Дія молозива ослаблюється додаванням води, чи взагалі усувається введенням в шлунково—кишковий тракт дитини інших середників. Молозиво переходить у зріле молоко на 3—14 день після пологів.

Навіть, якщо мати протягом всього періоду вагітності годувала іншу дитину, її молоко пройде стадію молозива якраз перед і безпосередньо після нових пологів.
Грудне молоко - містить сотні загальновідомих компонентів. Воно відрізняється за складом не тільки у різних матерів, але навіть у однієї жінки у різних молочних залозах, від годування до годування, не кажучи про весь проміжок лактації. Людське молоко відповідає індивідуальним потребам дитини.

Основні нутрієнти грудного молока:

Білок: за результатами якісних і кількісних досліджень ВООЗ грудне молоко містить: білок — 1,15 г/100мл, за винятком першого місяця, коли цей показник становить 1,3 г/100мл.

Білки сироватки людського молока складаються, в основному, з людського альфа—лактальбуміну, важливого компоненту ензимної системи. Основний білок коров'ячої сироватки, коров'ячий бета—лактоглобулін, немає аналогів серед білків людського молока, хоча він може попасти в склад грудного молока годуючої матері, яка вживає в їжу велику кількість коров'ячого молока і викликати антигенну реакцію дитини.
Казеїн людського молока складається з бета та к—казеїну. К—казеїн є інгібітором адгезії Helicobacter pylori на слизову шлунку. Це стосується також адгезії Streptococcus pneumonie та Hemophilus influenze на епітеліальні клітини дихального каналу. Казеїновий коефіцієнт в жіночому молоці становить, приблизно, 80:20, а в коров'ячому 20:80, тоді як у замінниках грудного молока змінюється в діапазоні від 18:82 до 60:40. Казеїнове співвідношення грудного молока дає змогу утворити більш м'який сирний згусток у шлунку дитини, який полегшує травлення. Лізоцим, на відміну від інших білків грудного молока, є резистентним до тривних секретів, але більш чутливий до дії трипсину. Його концентрація зростає протягом всього періоду лактації (дослідження проводились протягом 2 років після народження). Ензими, які присутні у молоці людини, мають захисні властивості: вони є протектором шлунково—кишкового тракту новонароджених від запальних захворювань, зокрема таких, як некротичний ентероколіт.
Людське молоко має більш високі рівні вільних амінокислот і цистину і більш низький рівень метіоніну, ніж коров'яче. Цистин необхідний для розвитку передчасно народжених немовлят, оскільки вміст ензиму цистотіонази, який прискорює перехід метіоніну в цистин, низький в мозку і печінці. Вміст таурину в жіночому молоці теж високий, він необхідний для з'єднання солей жовчі, а також є нейропередатчиком і нейрорегулятором під час розвитку нервової системи. Оскільки діти не здатні синтезувати таурин з цисти­ну і метіоніну, вважається що ця амінокислота необхідна для розвитку дитини.

Компоненти грудного молока

Жири: за деяким виключенням вміст жирів у зрілому жіночому молоці ідеально підходить дитині і відповідш фізіологічним потребам. Вміст жирів збільшується приблизно з 2,0гр/1ООмл у молозиві до середнього значення у зрілому молоці 4—4,5гр/100мл на 15 день після пологів.
Жири є найбільш мінливим компонентом з усіх складових молока. Спостерігаються добові коливання жирів з максимумом, який реєструється, як правило, пізнім ранком і безпосередньо після полудня. Вва­жається, що вміст жирів під кінець годування діє як регулятор насичення. Оскільки молоко до кінця го­дування є найбільш енергетично цінним, важливо, щоб жінка при зціджуванні збирала не тільки почат­кове молоко, так зване «крапельне молоко» (яке самостійно збирається у молочних залозах). Таке моло ко неадекватне за своєю калорійністю і особливо не підходить недоношеним дітям. У жіночому молоц переважають тригліцериди і міститься 42% насичених і 57% ненасичених кислот. Самі по собі тригліце риди не володіють захисними властивостями, але після гідролізу на вільні жирні кислоти та моно-гліцериди отримують можливість лізису бактерій, вірусів (в т.ч. герпес-вірусів, ВІЛ), грибів та най простіших. Більшість замінників грудного молока не містить цих кислот взагалі або лише в незначних кількостях. Коров'яче молоко відрізняється більш високим вмістом коротко— і середньоланцюжковш жирних кислот і при додаванні його у замінники грудного молока, останні у поєднанні з високш вмістом казеїну у цих сумішах призводили до утворення нерозчинних лугів, що викликало перфорацію кишківника у немовлят.
Серед поліненасичених кислот особливо важливі арахідонова і ліноленова, їх вміст у жіночому молоці май же у два рази вищий, ніж у коров'ячому (0,4 г і 0,1 г/ 100 мл відповідно). Вони впливають на більшісп фізіологічних функцій, які активізують травлення поряд з дозріванням клітин кишківника, впливаючи та ким чином, на весь захисний механізм. Жіноче молоко містить також інші пов'язані з ліпідами про тивірусні компоненти.

Лактоза є основним вуглеводом жіночого молока, хоча в ньому присутні в невеликих кількостях також і галак тоза, фруктоза та інші олігосахариди. Лактоза є однією із стабільних складових грудного молока. Лактоза зо безпечує близько 40% енергетичних потреб, а також виконує і інші функції.

Вона перетворюється в процесі обміну речовин в глюкозу (джерело енергії) і галактозу, складову части ну галактоліпідів, необхідну для розвитку центральної нервової системи. Вона сприяє поглинанню кальцію і заліза і стимулює утворення кишкових колоній Lactobacillus bifidus. He дивлячись на очевидну значущість лактози, не всі замінники грудного молока містять цей вуглевод.
Вітаміни: вміст вітамінів у жіночому молоці майже завжди відповідає потребам дитини, хоча може зміню-ватись залежно від раціону харчування жінки.
• Вміст вітаміну А у жіночому молоці вищий, ніж у коров'ячому, і у два рази вищий у молозиві, ніж у зрілому молоці. На другому місяці життя дефіцит вітаміну А поширений серед дітей, яких рано пере­стали годувати.
• Рівень вітаміну С у зрілому грудному молоці у жінок, які повноцінно харчуються, приблизно 100 мг/л.
• Відразу після народження концентрація вітаміну Κ вища у молозиві і ранньому грудному молоці, ніж у пізньому. Концентрація вітаміну Κ (0,8—1,0 мг/л) зростає приблизно до 60 мг/л, якщо мати регуляр­но вживає вітамін—К—вмісні продукти. У дітей, які позбавлені молозива, або не отримують «пізнє» мо­локо, ризик виникнення кровотеч вищий, ніж у дітей, які вигодовувались повноцінно.
• Вміст в жіночому молоці вітаміну Ε адекватний потребам дитини, якщо мати не вживає надлишкову кількість поліненасичених жирів без додаткового прийому вітаміну Е. Альфа—токоферол становить приблизно 83% вітаміну Е. Найвища концентрація альфа—токоферолу у молозиві (8 мг/л), у грудному молоці — близько 3—4 мг/л.
• Вміст вітаміну D у жіночому молоці невеликий (0,15 мкг/100 мл) і протягом ряду років це вважалося недостатнім. Пізніше було виявлено присутність водорозчинного вітаміну Д у рідкій фазі молока, в концентраціях, які досягають значення 0,88 мкг/100 мл.
• Концентрація вітаміну В12 в грудному молоці дуже низька (0,5—0,1 мг/л), але його біологічна дія по­силюється особливим фактором переносу. Експериментально встановлено, що дієта практично не впливає на вміст вітаміну В12 у грудному молоці або впливає незначно.
• Вміст вітаміну В6 в ранньому молоці коливається в межах 0,09 мг/л, а в зрілому грудному молоці становить — 0,13 мг/л. Рівень вітаміну В6 у грудному молоці в 10 разів вищий, ніж в сироватці крові ма­тері. У жінок, які перорально приймали протизачаткові препарати, може спостерігатись недостатність вітаміну В6 в грудному молоці.

Мінеральні речовини: вміст більшості мінеральних речовин у грудному молоці (фосфор, кальцій, залізо, магній, цинк, калій, фтористі сполуки) мало залежать від раціону харчування жінки і нижчий, ніж в будь—якому йо­го заміннику.

• Кальцій всмоктується більш ефективно, оскільки грудне молоко багате кальцієм: відношення кальцію до фосфору (2:1). Концентрація фосфору у грудному молоці коливається від 147 мг/л у перші три тижні лактації до 107 мг/л у 26 тижнів лактації. Більш високий вміст фосфору у ко­ров'ячому молоці веде до посиленого його всмоктування, що в результаті є причиною недостат­ності кальцію у дітей і найбільш часто зустрічається у дітей, які вигодовуються штучно. Вміст Са у грудному молоці 259—248 мг/л. Недостатність кальцію у коров'ячому молоці також призводить до утворення нерозчинних лугів кальцію у кишківнику, що може викликати його непрохідність і пер­форацію.
• Аналогічно, висока біологічна цінність заліза грудного молока є результатом ряду складних взаємодій між компонентами материнського молока та організму дитини. Всмоктується до 70% заліза з жіночого молока, в порівнянні з 30% в коров'ячому і лише 10% у замінниках. Залізодефіцит-на анемія дуже рідко зустрічається у дітей, які вигодовуються виключно грудним молоком протягом перших 6—8 місяців життя. Однак раннє введення інших продуктів у раціон таких дітей може пору­шити цю картину. Наприклад, груші утворюють хелатні сполуки з залізом грудного молока, робля­чи його нерозчинним і недоступним для дитини, а введення додаткового заліза може знизити по­глинання цинку та міді.
• Цинк необхідний для структури і функціонування ензимів, росту і клітинного імунітету. Його вміст у грудному молоці низький, але достатній для задоволення потреб дитини, не порушуючи погли­нання міді і заліза; його біологічна цінність висока у порівнянні з цинком, який додають у замінники молока. Грудне молоко є лікувальним середником при ентеропатичному акродерматиті, пов'язаному з недостатністю цинку. Вміст цинку у замінниках грудного молока коливається у широких межах, але досліджено, що суміші на основі бобових бідні у цьому відношенні.

Мікроелементи: дитина, яка вигодовується грудьми, має менший ризик недостатності або надлишку мікрої елементів. Мідь, кобальт, селен у жіночому молоці присутні у більших кількостях, ніж у коров 'ячому. НедоХ статність міді, яка призводить до гіпохромної мікроцитарної анемії та неврологічних відхилень! зустрічається тільки у дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні.

Інші речовини: в грудному молоці присутні деякі гормони (окситоцин, пролактин, стероїди наднирників і яєчників та простагландини), а також Gn—Rh (гонадотропін—виділяючий гомон), GRF (фактор, виділя ючий гормон росту), інсулін, соматотроп, релаксин, кальцитонін і нейротензин, в концентраціях, які пе ревищують такі у крові матері. TRN (тіреотропін -виділяючий гормон), TSN (тіреотропін — стимулюючий гормон), тироксин, трийодтиронін, еритропоетин - в концентраціях, нижчих, ніж у крові матері. Деякі ензими жіночого молока мають багатофункціональну природу. Одні відображають фізіологічні зміни, які відбуваються у молочних залозах, інші необхідні для розвитку новонародженого (протеолітичні ензими пероксидаза, лізоцим, ксантинова оксидаза), треті посилюють дію власних травних ензимів дитини (аль фа—амілаза та солестимулююча ліпаза).

Імунні властивості грудного молока.
Жіноче молоко - це дещо більше, ніж просто комбінація поживних речовин, це складна біологічна ре-і човина, яка виконує як активну захисну, так і імуномодулюючу дію. Воно не тільки забезпечує унікальним захист від інфекцій та алергії, а також стимулює відповідний розвиток власної імунної системи дитини Найбільш очевидним результатом його дії в порівнянні із штучним вигодовуванням є зниження захворю ваності та смертності. Захисні властивості, які забезпечуються грудним молоком, найбільш очевидні в ранні періоди життя, і вони виражені залежно від частоти і тривалості грудного годування.
Новонароджена дитина відразу може стикатися з рядом проблем, у т. ч. заселення кишківника мікроор ганізмами, токсинами, які продукуються ними, і попаданням всередину макромолекулярних антигенів; вс три фактори можуть викликати патологічні реакції. Захисні механізми кишківника незрілі при народі женні; з цього моменту велика кількість імунних речовин і факторів росту в молозиві і грудному молоці за хищають слизову оболонку кишківника від пошкоджень, сприяють пригніченню росту деяких хворобо творних мікробів, стимулюють дозрівання епітелію та сприяють виробленню ензимів травлення. Про тиінфекційні властивості у молозиві і грудному молоці властиві як розчинним, так і клітинним компонен там. Розчинні компоненти включають імуноглобуліни (IgA, IgG, IgM) поряд з лізоцимами та іншими ен зимами, лактоферрин, біфідум—фактор та інші імунорегулюючі речовини. До клітинних компонентів належать макрофаги, лімфоцити, нейтрофільні гранулоцити та епітеліальні клітини. У зрілому молоці, на відміну від молозива, їх концентрація знижується. Однак, оскільки зниження їх концентрації компен сується збільшенням об'єму молока, то дитина отримує їх більш-менш в постійній кількості протягом всього періоду лактації. В перерахунок на кілограм маси тіла дитини було встановлено, що новонародже ний, який вигодовується виключно грудним молоком, отримує 0,5 секреторного IgA в день. Він є найбільш важливою фракцією глобуліна.
Розчинний IgA покриває слизову оболонку кишківника дитини, роблячи її недоступною для хворобо творних мікроорганізмів, вважається, що антитіла SIgA зв'язують токсини, бактерії і макромолекулярні антигени, запобігаючи їх попаданню на епітелій. Відомо, що існує 2 субкласи IgA — IgAl та IgA2. Грудне молоко стимулює вироблення власного SIgA у дитини. IgA, який перебуває у молозиві, активно пере дається дитині протягом перших 3-х днів життя, так вже протягом 1-ї доби життя новонароджена дити на отримує близько 4 φ IgA. Одна із принципових функцій IgA є адгезія мікробних патогенів на епітелії кишківника. Рівень IgG у молоці людини становить між 1 та 5 мг/дл і є порівняно нижчим, ніж в сироватці крові матері. У процентному співвідношенні рівень субкласів IgG (2 і 4) вищий від рівня сироватки крові матері. Концентрація IgM у грудному молоці становить 25 мг/дл. IgE та Igfl мають, в основному, значенні при місцевій імунній відповіді.
Лактоферин являє собою ненасичений залізозв'язуючий глікопротеїн, який «бореться за залізо» із залізо залежними мікроорганізмами і є, таким чином, бактеріостатичним.
Біфідум фактор — це азотовмісний вуглевод, який легко руйнується при нагріванні; він протидіє заселен ню кишківника лактобацилами в присутності лактози. Низький рН, який виникає внаслідок цього в по рожнині кишківника, пригнічує ріст як Е.соіі, грам—негативних бактерій, так і грибків, таких як Candida albicans. Грудне молоко містить також вірусні фрагменти, які не можуть бути відтворені, але які стимулю ють чутливість антитіл у немовлят. Діяльність клітинних складових грудного молока з'ясована не до кінця

Макрофаги містяться у найвищих концентраціях, за ними йдуть лімфоцити і нейтрофільні гранулоцити, ці клітини допомагають запобігти інфекції як шляхом фагоцитозу, так і секрецією імунних речовин, спе­цифічних до тих мікроорганізмів, з якими контактує мати.
Еволюція людства, яка тривала мільйони років, призвела до особливостей природного вигодовування, специфічних для кожного виду ссавців. Тому спроби вигодовувати новонароджену дитину молоком іншо­го біологічного виду по суті є екологічною катастрофою. Грудне вигодовування - один із найважливіших факторів адаптації новонароджених до нових умов позаутробного життя.