Для підтримки стійкого вироблення молока грудні діти повинні смоктати крудь регулярно, при цьому мають зберігатись інтенсивність та тривалість годування груддю.

Молозиво, що виробляється в перщі кілька днів життя, особливо збагачене імунозахисними факторами і деякими мінералами та вітамінами, тому його не слід віднімати у дітей, щоб запропонувати суміш для пердлактаційного годування.

Виключно грудне вигодовування забезпечує дитину молоком в достатній кількості та достатньої якості для задоволення потреб організму, що росте і розвивається, до досягнення приблизно 6 місяців. Коли потреба дитини збільшується, а мати відповідає на це більш частими та все більш тривалими годуваннями груддю, вироблення молока у матері може збільшуватись в лічені дні, а то й години.

У людини процес лактації характеризується гнучкістю, та наявні сьогодні дані свідчать про те, що в більшості випадків споживання молока однією дитиною набагато менше ніж здатність матері виробляти молоко.

Дії, які заважають бажанню або здатності грудної дитини ефективно смоктати грудь, такі, наприклад, як введення додаткової рідини (води, води з глюкозою, Д-глюкозою або цукром, чаю, травяних відварів, соків, води від кольок в животі), не потрібні, так як вони витісняють більш багате, більш насичене поживними речовинами грудне молоко і заважають дитині смоктати грудь, чим підривають становлення та продовження грудного вигодовування. Навіть в жаркому кліматі, за умови виключно грудного вигодовування, діти можуть зберігати рідину та підтримувати достатню гідратацію, не отримуючи додаткової рідини.

В перщі кілька місяців життя незворотня недостатність молока зустрічається рідко. Однак матерям часто не вистачає впевненості в своїй здатності забезпечити достатньо молока для задоволення потреб дитини. Страх може негативно діяти на вироблення молока, і тому матерям необхідна активна та постійна підтримка, щоб вони могли годувати груддю і до початку другого року життя і навіть довше.

Коли дитина погано набирає вагу, це дозволяє запідозрити можливість того, що дитина не отримує від матері достатньо молока.

Методи оцінки достатності фізичного розвитку дитини в більшості базуються на використанні "карт фізичного розвитку", а цими картами слід користуватись обережно. Деякі нормативні показники фізичного розвитку застаріли.

Удітей, що вигодовуються груддю, схеми (швидкість) фізичного розвитку відрізняються від таких у їх однолітків, що знаходяться на штучному вигодовуванні, однак нема жодних даних про те, що повільні темпи фізичного розвитку грудних дітей при виключно грудному вигодовування протягом перших кількох місяців є чмось неоптимальним або шкідливим. Тим не менш незадовільний стан харчування "що здається" та "повільний" фізичний розвиток є причинами, що висуваються для пердчасного припинення грудного вигодовування та необгрунтованого введення дитячої суміші або харчування перехідного періоду.

На сьогодні складаються нові норми ВООЗ, що базуються на дітях, які знаходяться на виключно або частково грудному вигодовуванні.

• відсутність в жінки сильного бажання годувати дитину грудьми (відсутня домінанта лактації);
• нечасті годування;
• неправильне прикладання до грудей;
• раннє та безпідставне введення додаткового харчування;
• стрес;
• напружена атмосфера в сім'ї;
• вихід на роботу тощо.

У деяких випадках зниження лактації носить перехідний характер і проявляється у вигляді так званих лактаційних криз (тимчасове зменшення кількості молока, яке виникає без жодної видимої причини). В їх основі лежать зміни у гормональній системі жінки, які виникають, коли ріст дитини випереджає швидкість прибування молока. Лактаційні кризи виникають на 3—6 тижні, 3 і 6 місяцях лактації. їх тривалість в середньому становить 3-4 дні, і вони не завдають шкоди здоров'ю дитини. Якщо мати проінструктована лікарем про можливість виникнення лактаційних кризів і своєчасно збільшує частоту прикладань до грудей, то об'єм лактації збільшується.

Разом з тим, якщо мати не підготовлена до такої ситуації, то при перших ознаках пониження лактації вона намагається дати дитині будь-який замінник грудного молока. Зважаючи на це, одним з найваж­ливіших завдань дільничного лікаря та медсестер дитячих поліклінік є вчасне інформування та підтримка жінки в період лактаційної кризи.

Достовірними ознаками зниження лактації є:

• недостатнє збільшення маси тіла за місяць;
• симптом «сухих пелюшок», що свідчить про зменшення добового об'єму сечі (дитина перших місяців, що перебуває на грудному вигодовуванні, повинна мочитися не менше 6 разів на добу, при цьому сеча повинна бути безбарвною або блідо-жовтою);
• голодний стілець (мала кількість, зеленкуватий, зміненої консистенції).

Важливо підкреслити, що основними критеріями ефективності грудного вигодовування є адекватна швидкість росту і хороше загальне самопочуття та стан дитини. При цьому немає необхідності проводити «розрахунок» харчування, який є обоє 'язковим при штучному вигодовуванні.

Неприпустимо призначати дитині замінники грудного молока (молочні суміші) лише при підозрі на зниження лактації. Доведено, що навіть одноразове годування дитини сумішами у період новонародженості може негативно вплинути на становлення лактації, збільшує ризик алергічних захворювань, порушує формування нормальної мікрофлори кишечника.

У разі підтвердження пониження лактації необхідно збільшити частоту прикладань дитини до грудей. Ефективним може виявитися так само комплекс заходів із стимуляції лактації, включаючи раціоналізацію харчування матері, додаткового зціджування молока, призначення лактогенних напоїв, фізіотерапевтичних процедур, вітамінно-мінеральних комплексів та медикаментозних препаратів.
Як лактогенні напої можна рекомендувати настій сім'я тмину, кропу, чай з духмяном, з мелісою, морквяний сік, напій із листя листового салату, настій анісу, напій з анісу, фенхелю, духмяну тощо.

Якщо вищенаведені методи виявляться неефективними, то слід застосувати методику релактації.

Важливим моментом у профілактиці зниження лактації є раціональне харчування жінки, що годує. Раціони жінок, які годують, повинні додатково включати 15—20 г білка, 20—25 г жиру, 50—60 г вуглеводів, що відповідає 450—550 ккал. Це особливо важливо у перші місяці лактації, коли об'єм лактації може дося­гати 1 л і більше. Із збільшенням квоти продуктів підгодовування (з 6 місяців життя дитини) об'єм необхідного для неї жіночого молока знижується і відповідно зменшується потреба матері у додаткових кількостях енергії та поживних речовин.

Раціони матерів, що годують, повинні бути повноцінними, різноманітними і включати всі основні групи продуктів — м'ясо та м'ясопродукти, рибу і рибні вироби, молоко та молочні продукти, хліб, крупи, ма­каронні вироби, рослинне та вершкове масло, овочі, фрукти, цукор, кондитерські вироби. Перевага надається різним сортам м'яса (телятина, нежирна свинина, баранина, курка, індик, кролик), але не ковбасні вироби, сосиски та сардельки; нежирні сорти риби (судак, тріска, карп, хек і т.п.). Слід широко використовувати сир, за рахунок чого збільшується кількість білка та кальцію в раціоні. Надлишок цільного ко­ров'ячого молока може викликати у дітей алергічні реакції, його краще замінити кисломолочними продуктами (кефір, йогурт тощо).

Дуже важливим є достатній вміст рослинних волокон, що стимулюють перистальтику кишечника. У зв'язку із цим важливо вживати значну кількість (300-500 г.) свіжих або приготовлених овочів (морква, бу­ряк, цвітна капуста, кабачки, гарбуз та ін.), до 300 г. фруктів та ягід (яблука, груші, сливи, абрикоси, пер­сики, вишні тощо), соків 200—300 мл, як свіжоприготовлених, так і консервованих. Рослинними волокна­ми багаті також пшоняна, гречана та вівсяна крупи, хліб з низькосортного борошна, сухофрукти (чорнос­лив, курага). Раціони жінок, які годують, мають містити 20-40 г. вершкового масла, 20—30 г. рослинних олій (соняшникової, кукурудзяної, соєвої, оливкової тощо), за потреби — вершковий маргарин у невеликій кількості (10-20 г).

Цукор та кондитерські вироби (зефір, пастила, торт та тістечка) слід вживати в обмеженій кількості, оскільки вони мають проалергенні властивості, сприяють відкладенню надлишкового жиру, можуть вик­ликати порушення функції кишечника у дитини.
Всі харчові речовини через кровоток жінки потрапляють в молоко.
Але не слід дотримуватися однакової дієти всім жінкам. Продукти слід вводити в раціон поступово (по черзі) та уникати вживання тих, на які дитина погано реагує.