Впровадження Національної програми планування сім'ї, концепцією якої є попередження небажаної вагітності, вибір часу народження дитини залежно від віку та стану здоров'я батьків, народження лише бажаних дітей, передбачає також надання відповідної уваги питанням післяпологової контрацепції. Переривання вагітності в перший рік після пологів, особливо в перші місяці, негативно впливає на загальний стан здоров'я жінок та їх репродуктивну систему, спричиняє гінекологічні захворювання, порушення функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, психоемоційні розлади. В разі пролонгування такої вагітності спостерігається розвиток фетоплацентарної недостатності, гіпотрофії плода, підвищений ризик самовільного викидня, передчасних пологів.


Таким чином, оптимальні інтервали між вагітностями і пологами сприятливо впливають на стан здоров'я матерів і дітей.
За визначенням ВООЗ грудне вигодовування є біологічним засобом регуляції народжуваності, який на популяційному рівні може надати більший внесок в регулювання інтервалів між вагітностями і пологів, ніж усі разом узяті методи планування народжуваності, які використовуються в різних країнах.


МЕТОД ЛАКТАЦІЙНОЇ АМЕНОРЕЇ (МЛА).
Метод лактаційної аменореї (МЛА) є відносно новим (розроблений в кінці 80—χ років) методом планування народжуваності, який застосовується в післяпологовому періоді і одночасно сприяє подовженню інтервалів між пологами та грудному вигодовуванню.
Метод лактаційної аменореї заснованний на використанні періоду лактаційного непліддя для запобігання вагітності і вказує також час початку застосування додаткових методів контрацепції. МЛА рекомендують використовувати протягом 6 місяців після пологів тим жінкам, які повністю або майже повністю годують дитину грудьми (малюнок 13.1) і у яких спостерігається аменорея. Цей метод заснованний також на витриманні визначеного режиму грудного годування для подовження лактаційного незапліднення, і, відповідно, для затримки відновлення менструації.
Клінічні дослідження останніх років підтвердили високу ефективність цього методу (98% і вище), а широкі обстеження підтвердили його практичну придатність.

 

 

*Інтервали не повинні перевищувати 4 години вдень і 6 годин вночі, підгодовування не повинно перевищувати 5-15% від усіх годувань, краще менше. Хоча дуже часте годування грудьми сприяє подавленню фертильності, жінку слід проінформувати, що будь-яке підгодовування або зрив в режимі грудного вигодовування можуть збільшити ризик відновлення фертильності.

 

Малюнок 13.1. Грудне вигодовування дуже різноманітне. Ця діаграма показує різні приклади грудного вигодовування, їх фізіологічний вплив як на фертильність, так і на вироблення молока.


Науково обгрунтовано, що у жінки, яка годує грудьми і має аменорею, є незначний ризик позапланово завагітніти протягом 6 місяців після пологів.

Крім того, встановлено, що у жінки, яка повністю, або майже повністю годує дитину грудьми, значно подовжується період відновлення менструального циклу, зменшується ризик запліднення в період аменореї, інакше кажучи, повне або майже повне грудне вигодовування дає змогу їй використовувати МЛА протягом 6 місяців (малюнок 13.2)


Малюнок 13.2. Метод лактаційної аменореї.

Метод передбачає відповіді жінок на 3 запитання:

  1. Чи спостерігається в неї аменорея?
  2. Повністю чи майже повністю вона годує дитину грудьми?
  3. Вік її дитини не більше 6 місяців?

Якщо відповіді жінки задовольняють цим 3 критеріям або доки відповідь хоча б на одне із запитань не буде негативною можна стверджувати, що ризик завагітніти в неї менше ніж 2% і їй не потрібні додаткові протизаплідні засоби.


Фізіологічне обгрунтування МЛА.

Згідно з даними, що зазначені в науковій літературі при лактогенній гіперпролактинемії пригнічується біоритм пульсуючої секреції лютропіну (ЛГ) і фолітропіну (ФСГ), знижується чутливість гіпофізу до релізинг фактору ЛГ (РГ-ЛГ), не спрацьовує естрогеновий позитивний зворотній зв'язок з периферії на центр. Механізм овуляції, як відомо, реалізується через гіпоталамус. У випадку підвищення секреції пролактину в портальні капіляри гіпофізу зразу відбувається викид додаткової кількості дофаміну. Ефективність цього короткого функціонального зв'язку порушується при пролактиномах, введенні антагоністів дофаміну і лактації. У серединній горбистості між аксонами, які несуть РГЛГ, і дофамінергічними волокнами виявлені прямі аксональні синапси, що передбачає найтоншу взаємну інформацію між найважливішими системами, які відповідають за репродуктивну функцію. Ключовим чинником в підтриманні у жінок ритмічних овуляторних циклів є пульсуюче вивільнення в портальні капіляри РГ-ЛГ, яке і пригнічується пролактином в період лактації. Результатом цього є сповільнення і дезорганізація розвитку фолікулів. При продовженні смоктання дитиною грудей вступає в дію механізм парадоксального зворотнього зв'язку — при підвищенні рівня естрогенів має місце підсилення пригнічення секреції ЛГ і ФСГ на противагу зростанню концентрації та прискоренню імпульсної секреції ЛГ і ФСГ, що має місце у жінок, в яких відсутня лактація. У жінок з інтенсивною лактацією створюються умови, які сприяють подовженню періоду відновлення менструацій або появі менструацій, але без овуляції.
Значний вплив на фертильність має лише виключне, майже виключне та повне або майже повне грудне вигодовування, коли інтервали між годуваннями не перевищують 4 години вдень та 6 годин вночі, а підгодовування не перевищує 1—15 % від усіх годувань. Відновлення менструацій у жінок, які годують, є ознакою відновлення їх фертильності.
Основні принципи грудного вигодовування для використання МЛА:
  1. Дати можливість жінці годувати новонародженого якомога раніше (краще у пологовому залі у перші 30 хвилин).
  2. Дати можливість матері весь час перебувати поряд із немовлям.
  3. Годувати дитину так часто, як тільки дитина цього вимагає, і вдень, і вночі.
  4. До закінчення перших 6 місяців життя новонародженого не давати йому ніякої іншої їжі або води, оскільки при виключно грудному годуванні дитина не має потреби в додатковому введенні їжі або рідини.
  5. Після введення підгодовування (після 6 місяців) починати годування дитини із смоктання грудей, а лише потім давати призначене підгодовування. Така практика дає можливість дитині продовжувати отримувати харчові та імунні речовини з материнського організму, одночасно підтримуючи виділення молока та пригнічуючі феритильність.
  6. У випадку захворювання матері чи дитини необхідно продовжувати годування грудьми, оскільки імунологічний захист, що забезпечується грудним молоком, особливо важливий для немовляти в період його хвороби або захворювання матері.
  7. Уникати використання сосок, пустушок тощо, враховуючи те, що немовля швидко звикає до них і може відмовитися від грудей.
  8. Мати повинна отримувати достатню кількість харчових продуктів відповідної якості під час вигодовування дитини.
За умови дотримання вищенаведених принципів, а також, якщо в жінки не з'явились менструації, а вік її дитини не перевищує 6 місяців вірогідність завагітніти для неї становить менше 2%.

Використання методу МЛА у вітчизняній практиці підтвердило високу контрацептивну ефективність МЛА (98-99%), а проведені серйозні наукові дослідження показали позитивний вплив впровадження сучасних методів ведення лактації на перебіг післяпологового періоду (зокрема, прискорення скорочувальної активності матки після пологів і зниження частоти інфекційно-запальних ускладнень) як при розродженні через природні родові шляхи, так і після операції кесарів розтин.
Twitter
SocButtons v1.6